Півтора роки – на сорочку: як у Запоріжжі відроджують ткацтво Надазов’я

Півтора роки – на сорочку: як у Запоріжжі відроджують ткацтво Надазов’я

У Запоріжжі відроджують традиційне ткацтво – ремесло, що ще кілька десятиліть тому було невід’ємною частиною побуту

Як пише Справжнє, за відродження традиційного ремесла взялася 26-річна жителька Запоріжжя Марія Долгорука: вона не лише створює автентичні речі, а й навчає цьому інших, передаючи знання про орнаменти та техніки різних регіонів України.

Її робота – більше, ніж хобі чи професія. Це спосіб зберегти культурну пам’ять, яка в умовах війни набуває особливої ваги. У своїх виробах майстриня поєднує традиції Наддніпрянщини, Приазов’я, Полісся та Поділля – кожен із цих регіонів має власну мову візерунків і символів.

Процес ткацтва потребує часу і точності. Робота починається з підготовки ниток: їх вимірюють, вирівнюють і заправляють у спеціальний пристрій. І лише після цього можна переходити до створення орнаменту. Саме цей етап, за словами майстрині, найбільш тривалий і водночас найвідповідальніший.

Один із традиційних виробів – крайка, тканий пояс. Навіть простий варіант виготовляють не менше двох тижнів. А складніші речі можуть створюватися роками. Наприклад, сорочка ручної роботи іноді потребує кількох років праці – усе залежить від техніки, матеріалів і складності візерунку.

Свою решетилівську сорочку (за традицією, що зародилася на Полтавщині) в техніці вирізування Марія робила півтора року. На виробі немає жодного машинного шва.

Історія самої майстрині почалася з інтересу до вишивки. Згодом вона відкрила для себе ткацтво – спочатку через відео в інтернеті, потім через книжки й практику. Сьогодні Марія проводить курси, які тривають кілька місяців: за цей час учасники освоюють базові техніки і створюють власні вироби.

Окрему увагу вона приділяє орнаментам Надазов’я – як нагадуванню про території, що нині перебувають під тимчасовою окупацією. У цих візерунках часто поєднуються рослинні та зооморфні мотиви, тоді як для Наддніпрянщини більш характерні геометричні композиції.

За словами майстрині, ткацтво вимагає не лише навичок, а й витримки. Початківці часто стикаються з помилками – неправильно натягнутими нитками або перекрученими елементами. У таких випадках роботу доводиться починати з початку.

Втім, саме ця повільність і концентрація роблять ремесло своєрідною терапією. Робота з нитками допомагає заспокоїтися, відволіктися від тривог і відчути внутрішню рівновагу.

Марія вже створила десятки робіт – від поясів до сорочок і рушників. Одна з сорочок, виконана за старовинними зразками, потребувала півтора року праці. І навіть тоді, зізнається майстриня, кожен новий виріб виходить унікальним: однакових речей у ручній роботі не буває.

Саме в цьому, переконана вона, і є головна цінність ткацтва – у поєднанні часу, майстерності та історії, яка продовжує жити в кожному орнаменті.