Одеса, жовтень 1941: 4 місця пам’яті жертв трагедії і що з меморіалом «Проти забуття» на Люстдорфській дорозі
23 жовтня Одеса згадує одну з найстрашніших сторінок своєї історії: у жовтні 1941 року окупаційна влада за кілька днів знищила в місті й передмістях десятки тисяч євреїв. Напередодні роковин у міжнародному культурному центрі UNION пройшов форум «Пам’ять про Голокост: уроки минулого для майбутнього», а до міста приїхала Марілуїза Бек — та сама, з чиєю організацією Одеса колись домовилася будувати найбільший у місті меморіал.
Хронологію ми звірили з енциклопедією Меморіального музею Голокосту США (USHMM), деталі форуму — з офіційним каналом міськради.
Хронологія: жовтень 1941 — квітень 1944
| Дата | Що сталося (за USHMM) |
|---|---|
| 1939 рік | Близько 200 тисяч євреїв — приблизно третина з 600-тисячної Одеси |
| 16 жовтня 1941 | Румунські війська окупували місто |
| 22 жовтня 1941 | Вибух у будівлі румунського військового штабу, загинули понад 60 осіб |
| 22–26 жовтня 1941 | Каральні акції: щонайменше 25–30 тисяч євреїв убито в Одесі та передмістях, зокрема близько 20 тисяч — у Дальнику |
| 25 жовтня 1941 | Близько 25 тисяч людей зігнали в гетто на Слобідці |
| Січень — лютий 1942 | Понад 31 тисячу євреїв депортовано потягами |
| 10 квітня 1944 | Звільнення Одеси; у місті лишилося 2 640 євреїв |
Що прозвучало на форумі
Привід для форуму — 35 років Всеукраїнській асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто й нацистських концтаборів. До UNION прийшли науковці, дипломати, школярі й ті, хто пережив гетто. Голова одеської обласної асоціації Роман Шварцман нагадав, що в радянські часи жертв називали безликими «мирними громадянами» — без імен і без правди. Виконувач обов’язків міського голови Ігор Коваль сформулював коротше: «Зло починається з мовчання та байдужості».
Ось як форум показала міськрада:
На полях форуму Марілуїза Бек, директорка Центру ліберальної сучасності, зустрілася з керівництвом міста й ОВА. Говорили про партнерство з Регенсбургом, Гайдельбергом, Майнцом і берлінським Ліхтенбергом; за словами Бек, ще кілька німецьких міст думають про співпрацю з Одесою.
4 місця пам’яті в Одесі
- Прохорівський сквер. Саме звідси в 1941-му починалася «дорога смерті» одеських євреїв і ромів до таборів. Пам’ятний знак тут з’явився на початку 1990-х, потім — Алея Праведників світу: кожне дерево висаджене на честь одесита, який рятував євреїв. Пам’ятник Зураба Церетелі завершив комплекс у 2004 році.
- Люстдорфська дорога, 27 (3-тя станція). На місці колишніх порохових складів, де в жовтні 1941-го загинули від 23 до 25 тисяч людей, 21 жовтня 2016 року після реконструкції відкрили пам’ятний знак.
- Дальник. За оцінками науковців, на які посилається USHMM, тут убили близько 20 тисяч людей.
- Музей Голокосту — жертв фашизму. Відкритий 22 червня 2009 року; архіви, фото й свідчення тих, хто вижив. Графік роботи краще уточнити перед візитом.
Ще один слід єврейської Одеси, про який ми писали нещодавно, — історичний павільйон Єврейської лікарні, де зараз облаштовують операційні.
«Проти забуття»: меморіал, якого досі немає
У листопаді 2020 року місто й Центр ліберальної сучасності домовилися створити на Люстдорфській дорозі сквер-меморіал «Проти забуття». Міськрада підтримала проєкт 3 лютого 2021 року, німецьке Федеральне міністерство економічного співробітництва й розвитку висловило намір дати 800 тисяч євро. Архітектурний конкурс виграли Наталія Головченко й Костянтин Марков: гранітна алея завдовжки 80 метрів, дев’ять стел із кортенової сталі заввишки близько шести метрів — за кількістю бараків, де загинули люди, — і тиха зона з лавками.
22 жовтня 2021 року, у 80-ті роковини, на місці заклали «капсулу часу», а відкриття планували на жовтень 2022-го. Після повномасштабного вторгнення роботи зупинили, а німецька сторона, за словами тодішнього міського голови, дозволила спрямувати частину коштів на потреби міста. Чи повернуться до проєкту, у повідомленнях міськради після зустрічі з Бек не сказано.
Фото: меморіал жертвам Голокосту в Одесі, архівне фото. Dave Proffer / Wikimedia Commons, CC BY 2.0, commons.wikimedia.org.
