В Україні стартував Open Banking: що це означає для банків і клієнтів

1 серпня 2025 року в українському фінансовому секторі стартував довгоочікуваний режим відкритого банкінгу — ініціатива, що має потенціал трансформувати ринок цифрових фінансових сервісів. За аналогією з європейською директивою PSD2, впровадження Open Banking забезпечує відкритий доступ до API банків, що дозволяє стороннім фінтех-компаніям — за згодою клієнта — інтегруватися з банківськими даними та послугами, за даними Кошт повідомляє Пушкінська.
Що таке Open Banking і як він працює
Open Banking передбачає стандартизований технічний і правовий доступ до даних клієнтів банків — лише за їхньою згодою. Йдеться про базовий обмін інформацією про залишки, транзакції, реквізити та авторизацію доступу для інших фінансових сервісів. На практиці це означає, що користувачі зможуть безпечно синхронізувати мобільні застосунки для обліку фінансів, не вводячи вручну дані про транзакції, як це було раніше. Як приклад, уже існуюча інтеграція monobank із додатками для ведення бюджету — єдиний виняток до запуску Open Banking, що базувався на добровільному відкритті API.
“Це був стратегічний вибір — не заради прибутку, а для побудови екосистеми навколо mono”, — прокоментувала Ірина Старомінська, голова правління Universal Bank, в інтерв’ю FT-Ukraine.
Які фінансові сервіси зміняться з Open Banking
На першому етапі банки зобов’язані забезпечити можливість:
- Перегляду залишків
- Отримання виписок за рахунком
- Надання користувачем згоди на ці дії стороннім сервісам
Надалі Open Banking дозволить користувачам виконувати платежі напряму з фінтех-застосунків, минаючи банківські інтерфейси. Це відкриває перспективи створення “супераппів”, де платіжна дія інтегрується в інтерфейс стороннього сервісу — від маркетплейсу до мобільної гри.
Втім, Старомінська обережна в оцінках ефекту: “Це не революція. Українські банки вже технологічно розвинені. Потреба в нових гравцях — поки що гіпотетична.”
Як регулюється Open Banking в Україні
Після запуску формального режиму відкритого банкінгу Національний банк України виступає регулятором і технічним координатором. Він забезпечує:
- Стандартизацію API
- Нагляд за безпекою даних
- Контроль за процесами авторизації сторонніх сервісів
Усі фінансові установи, які мають право відкривати рахунки, зобов’язані надавати базовий доступ безоплатно. Розширені API можуть бути монетизовані, але за умови прозорого тарифного регламенту. Доступ до персональних фінансових даних — під виключним контролем клієнта. У своєму онлайн-банкінгу користувач бачить, які сервіси мають доступ, на які операції він наданий і може в будь-який момент його відкликати.
Хто виграє від відкритого банкінгу
Запуск Open Banking в Україні знаменує собою початок нової епохи у фінансовій інфраструктурі країни — з більшим фокусом на відкритість, гнучкість та інтегрованість. Виграють ті гравці, хто здатен адаптуватися до нової архітектури взаємодії банків і технологій.
Клієнти:
- Автоматичне ведення бюджету
- Швидший доступ до фінпослуг
- Персоналізовані фінансові продукти
Фінтех-компанії:
- Спрощення технічної інтеграції
- Рівні правила гри без “ручних” угод із банками
- Потенційно нові бізнес-моделі
Банки:
- Втрата ексклюзивності доступу до даних
- Нові зобов’язання
- Але й можливість побудови відкритих екосистем — як у випадку mono.
Як далі буде розвиватись відкритий банкінг в Україні
Наступні етапи розвитку Open Banking в Україні можуть включати:
- Повну інтеграцію платіжних функцій
- Доступ до кредитних ліній
- API для страхових та інвестпослуг
Однак реалізація кожного з них потребує не лише технічної готовності, а й ринкового запиту. Як зазначає Старомінська, фінансування інтеграцій та пріоритезація функцій — це справа самих розробників застосунків. Це поступова трансформація, і лише час покаже, хто зуміє нею скористатися. Раніше ми писали про те, що Олена Дума залишила посаду очільниці АРМА.