Історія балерини з Одеси: як Катерина Тор створила танцювальну студію в Англії
24 лютого 2022 року, після перших вибухів над Одесою, Катерина Тор – солістка балетної трупи – покинула рідне місто з однорічним сином. Її маршрут евакуації пролягав через Туреччину, Румунію та Болгарію, перш ніж у жовтні 2023 року вона дісталася до Англії за програмою Homes for Ukraine. Жінка оселилася в Альфретоні, графство Дербішир, і вже через рік заснувала власну балетну студію. Вивчивши англійську самотужки, вона не лише адаптувалася, а й віднайшла новий сенс у професії, повідомляє Пушкінська за даними BBC.
Як українка в Великобританії відкрила балетну школу
Катерина відкрила два простори для занять — у містечках Іствуд і Альфретон. Вони швидко стали місцем зустрічі жінок віком від 25 до 70 років, які ніколи не танцювали або повернулись до балету після багаторічної перерви. Замість академічного формалізму — підтримка, замість конкуренції — довіра. У кожному русі, у кожному уроці відчувається її цінність — не лише як танцівниці, а як людини, яка зберегла свою ідентичність у вигнанні.
Чим особлива методика викладання Катерини Тор
Її заняття — це не лише вправи на пуантах. Це терапія рухом. Уроки побудовані так, що навіть люди без підготовки почуваються вільно й упевнено. Катерина робить акцент на емоційному розкритті через танець: «Я не просто показую рух — я допомагаю людині відчути, що вона може більше, ніж вважає». Її підхід виявився особливо ефективним для жінок старшого віку, які після десятиліть знову повернулись до мрій дитинства.
Відгуки учениць танцювальних класів
Її студенти називають її не просто вчителькою, а джерелом мотивації.
59-річна Аманда Салліван з Менсфілда каже, що Катерина «повернула її до танцю після 40-річної паузи».
27-річна Розі Фінні зізнається: «Я ніколи не займалась балетом. Але Катерина створює атмосферу, в якій ти починаєш вірити у себе».
А 57-річна Джоан Бейкер підкреслює: «Її позитив і точність — це те, що дозволяє тобі розкриватись. З нею хочеться бути кращою версією себе».
Як досвід біженки формує нову роль митця
Попри біль втрати, Катерина Тор трансформувала свій досвід у майданчик для нових починань. Для себе й для інших. Її школа — не просто простір для занять, а культурна місія. Вона ділиться українською естетикою, втілюючи на практиці одну з головних рис сучасного мистецтва — здатність об’єднувати людей незалежно від віку, бекграунду чи мови. Історія Катерини Тор — це приклад того, як культура може стати формою спротиву, способом інтеграції та інструментом гідності. Її студія — не просто школа, а продовження Одеси на британському ґрунті. Це простір, де відлуння війни трансформується в рух, а втеча — у другий шанс. Раніше ми писали про те, де сьогодні не буде води в Одесі.
