Бангладеш переживає рекордний спалах денге: причини, наслідки та реакція

Бангладеш зіткнувся з одним із найсерйозніших спалахів лихоманки денге у своїй історії. За кілька місяців кількість заражень перевищила десятки тисяч, а сотні людей померли. Медики б’ють на сполох: лікарні переповнені, діти дедалі частіше потрапляють до реанімацій, а фактори клімату та урбанізації лише погіршують ситуацію, пише видання Пушкінська за даними Reuters.

Що відбувається зараз

За даними Генерального директорату охорони здоров’я Бангладеш, протягом останніх тижнів кількість випадків денге зросла рекордними темпами. За одну добу зафіксовано десятки смертей і сотні госпіталізацій. Загалом цього року хворобу підтвердили у понад 40 тисяч людей, принаймні 179 із них померли. Лікарі попереджають, що справжній пік епідемії ще може бути попереду.

Чому діти найбільш вразливі

Медики наголошують: найбільший ризик хвороба становить для дітей. Вони швидше втрачають рідину, а важка форма денге може викликати шок та кровотечі. Лікарі закликають батьків не ігнорувати симптоми: постійну високу температуру, кровоточивість ясен, висип і зневоднення.

Попередні епідемії денге в Бангладеш

Країна вже має трагічний досвід боротьби з денге. Найгірший рік — 2023-й, тоді медична система виявилася на межі колапсу. Експерти попереджали: без довгострокових профілактичних програм і контролю за розмноженням комарів ситуація повторюватиметься. Найбільше постраждала столиця Дакка, на яку припало понад половину всіх випадків і майже 80% смертей. Значний ріст хвороби також спостерігався у Читтагонзі та Барісалі, тоді як Сілхет мав найнижчі показники.

Додаткові виклики: чикунгунья та інші віруси

Крім денге, Бангладеш зараз переживає спалах чикунгуньї. Ця хвороба рідко призводить до смерті, але викликає тривалий біль у суглобах і слабкість. Накладання двох епідемій створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я.

Чому поширюється денге: клімат і урбанізація

Фахівці називають одразу кілька причин поширення денге:

• Кліматичні фактори. Тривалий мусонний сезон призводить до появи великої кількості стоячої води, де активно розмножуються комарі.
• Швидка урбанізація. У містах бракує ефективної системи управління відходами, а будівельні майданчики стають осередками інфекції.
• Соціальні умови. Перенаселені райони зі слабкою інфраструктурою створюють ідеальні умови для поширення хвороби.
• Стійкість до інсектицидів: у комарів Aedes aegypti з’являється резистентність, що зменшує ефективність стандартних заходів боротьби.

Денге у таборах біженців

Особливо вразливими виявилися табори рохінджа у Кокс-Базарі. Перенаселеність, відсутність належних санітарних умов і обмежений доступ до медицини сприяють поширенню вірусу. У 2024 році тут зареєстровано понад 1700 випадків, при цьому 16% пацієнтів мали середньо-важкі та важкі форми, що потребували госпіталізації.

Що таке лихоманка денге

Денге — це вірусне захворювання, яке поширюється укусами комарів роду Aedes aegypti. Основні симптоми включають високу температуру, сильний головний біль, біль у м’язах та суглобах, висип і кровотечі. У важких випадках може розвинутися геморагічна лихоманка, яка загрожує життю.

Денге найчастіше поширена в країнах Південної та Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки. ВООЗ відносить її до хвороб, що швидко поширюються в умовах зміни клімату.

Реакція влади та можливі рішення

Влада Бангладеш оголосила про посилення заходів боротьби: обробку вулиць інсектицидами, інформаційні кампанії та мобілізацію лікарів. Але експерти зазначають: тимчасові заходи не зупинять повторних епідемій. Потрібні довгострокові програми — від покращення системи управління відходами до створення вакцини, яка вже тестується в кількох країнах.

Рекордний спалах денге в Бангладеш — це не лише медична, а й соціальна та екологічна криза. Хвороба оголила слабкі місця системи охорони здоров’я, проблеми урбанізації та вплив зміни клімату. Якщо країна не перейде від реактивних заходів до системної профілактики, подібні епідемії повторюватимуться знову, забираючи тисячі життів. Раніше ми повідомляли про арешт одеської депутатки за підозрою у розкраданні коштів на боротьбу з епідеміями.