Підсумки виборів у Молдові: перемога проєвропейської влади, позиція ЄС

Парламентські вибори в Молдові стали важливою перевіркою для влади та суспільства. Результати голосування визначили новий баланс сил у країні, що прагне до європейської інтеграції та водночас стикається з тиском проросійських і популістських політичних сил, пише Пушкінська, посилаючись на Європейську правду.
Результати виборів: перемога проєвропейської сили
Після підрахунку 100% голосів партія влади «Дія і солідарність» (PAS) здобула 50,2% і забезпечила собі більшість у парламенті. Це дозволяє уряду продовжити курс на реформи та інтеграцію до ЄС без необхідності створювати коаліцію. На другому місці – Патріотичний блок соціалістів, комуністів і партії “Майбутнє Молдови” з результатом 24,17%. Також до парламенту проходить блок “Альтернатива”, за який проголосували 7,96% виборців, “Наша партія”, що набрала 6,20%, і партія “Демократія вдома” – 5,62%, Це перший випадок, коли до парламенту країни пройшла партія уніоністів. Явка становила 52%.
Реакція ЄС та застереження щодо впливу РФ
Європейський Союз привітав організацію виборів, відзначивши прозорість процесу та високу явку. Брюссель похвалив молдовську владу за дотримання демократичних процедур, але водночас засудив спроби втручання з боку Росії.
ЄС підкреслив: результат виборів підтверджує орієнтацію країни на європейський шлях, однак подальші реформи в сфері правосуддя й антикорупційної політики залишаються ключовою умовою наближення до членства.
Уніонізм і румунський фактор
Вихід «Демократії вдома» на політичну арену викликав активну реакцію в Румунії. Ультраправий Альянс за об’єднання румунів (AUR) привітав результат колег і закликав до тіснішої співпраці. У заяві AUR знову пролунали заклики до об’єднання Молдови з Румунією — тема, яка залишається контроверсійною в молдовському суспільстві.
Для Кишинева це створює додатковий виклик: балансувати між національною ідентичністю, європейською інтеграцією та політичними настроями у сусідній країні.
Внутрішні виклики після виборів
Незважаючи на більшість PAS, новий парламент працюватиме в умовах жорсткої економічної ситуації та залежності від зовнішньої допомоги; впливу проросійських партій, які хоч і не домінують, але зберігають підтримку частини населення; суспільного розколу між прихильниками європейської інтеграції та уніонізму.
Ці фактори визначатимуть стабільність політичної системи й темпи реформ у найближчі роки.
Вибори 2025 року підтвердили європейський курс Молдови та дали уряду інструменти для продовження реформ. Водночас поява уніоністської сили й активність проросійських гравців нагадують: шлях до ЄС для Кишинева не буде прямим. Майбутнє країни залежатиме від здатності влади зберегти баланс між внутрішньою стабільністю, економічними викликами та зовнішнім тиском. Раніше ми писали про оновлення Молдовою правил в’їзду.