Німеччина змінює систему виплат для біженців з України

Уряд Німеччини планує докорінно змінити механізм соціальної підтримки українських біженців! Планується перекласти частину фінансового навантаження з федерального бюджету на місцеві органи влади. Йдеться про перехід від системи Bürgergeld (гарантований базовий дохід) до виплат за законом про надання притулку, які є менш вигідними для самих біженців, але значно знижують навантаження на центральний бюджет, пише видання Пушкінська за даними Більд.

Проект відповідного закону підготувало Міністерство праці та соціальної політики ФРН. Основна мета — зменшити витрати федерального центру, проте реальні витрати, за оцінками, можуть зрости — щоправда, вже на рівні земель та муніципалітетів.

Якими будуть бюджетні наслідки для Німеччини

Очікуване скорочення витрат із федерального бюджету у 2026 році складе приблизно 1,05 млрд євро, загалом — до 1,32 млрд євро. Але економія в Берліні не дорівнює зменшенню загальних витрат: регіональні бюджети додатково витрачатимуть 1,375 млрд євро щорічно на забезпечення допомогами за зміненим законом. Таким чином, попри зменшення витрат федерального уряду, сумарне навантаження на державу не лише не зменшиться — воно перерозподілиться у бік місцевих громад.

Яка саме допомога зміниться: Bürgergeld проти Asylbewerberleistungen

Наразі українці в Німеччині мають доступ до Bürgergeld — системи базової соціальної допомоги, яку отримують громадяни країни, довгострокові безробітні та окремі категорії іноземців. Це пов’язано з тим, що українці мають тимчасовий захист, а не статус класичних біженців.

У межах реформи українців планують перевести на виплати для шукачів притулку — Asylbewerberleistungen, які суттєво нижчі й менш гнучкі. Виплати на житло, харчування та базові потреби будуть визначатися централізовано і можуть суттєво різнитись залежно від регіону.

Це дозволяє скоротити федеральне фінансування, але потребує зростання витрат на адміністративне супроводження на місцях.

Як просувається ухвалення нового законопроєкту

Проект закону наразі перебуває на стадії міжвідомчого узгодження. Після завершення цього етапу, документ має бути затверджений Кабінетом міністрів, а далі — розглянутий Бундестагом і Бундесратом. Очікується, що весь законодавчий процес буде завершений до кінця 2025 року, а сам механізм почне діяти з 1 січня 2026 року.

Що це означає для українців у Німеччині

Для більшості українських біженців це означає можливе зменшення щомісячного доходу, складніший доступ до медичних послуг та зміни у праві на проживання. Додатково це може вплинути на мотивацію до працевлаштування, адже багато регіонів не мають інструментів адаптації до нового механізму виплат. З іншого боку, федеральна влада аргументує реформу потребою балансу державних витрат, зростанням числа біженців та тиском на соціальні служби.

Позиції регіонів і соціальних служб

Муніципалітети та земельні уряди вже висловлюють занепокоєння з приводу додаткового фінансового тягаря. У спільній заяві кількох бургомістрів наголошено, що система може перевантажити локальні бюджети, зокрема в східних землях Німеччини, де інфраструктура менш підготовлена. Соціальні служби, у свою чергу, попереджають про можливі ризики маргіналізації українських біженців та зростання напруги в суспільстві. Низка громадських організацій вимагає збереження хоча б частини пільг на рівні громад.

Реформування системи виплат але без фактичної економії

Попри гучні обіцянки щодо економії, реформа системи виплат для українських біженців у Німеччині фактично перерозподіляє фінансове навантаження з Берліна на місця. Основний удар по бюджету приймуть на себе саме регіони, які не мають ані додаткового фінансування, ані адміністративних ресурсів для масштабної трансформації.

Для українців це може стати поворотним моментом: або шукати роботу й швидше інтегруватися, або потрапити у ще складніші умови. А для Німеччини — черговим випробуванням на стійкість системи соціальної держави в умовах геополітичної нестабільності. Раніше ми писали про скандал навколо УЄФА, де після початку війни російські клуби отримали €11 млн фінансування.