Робота понад норму: чому українці масово перепрацьовують

В Україні понаднормова робота давно стала частиною неписаної трудової етики. Замість 40-годинного тижня — 50, а то й 60. Додаткові години вже не виглядають як виняток — вони стали нормою. Проте за цією звичкою — серйозні психологічні, юридичні й економічні наслідки. Давайте розбиратись разом з Пушкінська.

Масова втома під маскою лояльності до роботодавця

Згідно з опитуванням, проведеним у LinkedIn серед українських фахівців, 79% респондентів вказали, що перепрацьовують регулярно або час від часу. І хоча дехто розцінює це як прояв лояльності до компанії, насправді йдеться про хронічне порушення трудового балансу, яке шкодить не лише працівнику, але й організації загалом. Систематична втома, вигоряння, зниження ефективності — наслідки, що накопичуються повільно, але неминуче. І попри це, в Україні овертайми часто сприймаються як частина «професійної зрілості».

Українське законодавство про овертайми

Відповідно до ст. 50–51 Кодексу законів про працю України, стандартна тривалість робочого часу не має перевищувати 40 годин на тиждень. Понаднормова робота дозволяється лише у виняткових випадках і не більше 4 годин протягом двох днів поспіль та 120 годин на рік. Крім того, роботодавець зобов’язаний погоджувати овертайми з профспілкою (якщо така є) та вести облік додаткового часу. Порушення регламенту — це не просто етичний промах, а юридичне порушення, яке підлягає фінансовій відповідальності.

Причини чому люди перепрацьовують

Причини, через які українці продовжують працювати понаднормово, формуються не лише в офісах чи виробничих цехах — вони часто закладені в соціальних установках, структурі ринку праці та особистих переконаннях.

1. Культурна норма “героїзму праці”. У пострадянському просторі робота понаднормово часто сприймається як прояв професійної відданості. Цей підхід досі домінує в багатьох компаніях.
2. Нечіткі кордони між роботою й особистим життям. Особливо у сфері фрилансу, ІТ та маркетингу, де працівники мають гнучкий графік, але фактично працюють безперервно.
3. Низький рівень трудового самозахисту. Українці рідко звертаються до юристів або державних інспекцій праці, навіть якщо їх права порушують.

Поки культурні звички, розмиті межі між особистим і професійним та відсутність ефективного захисту працівників залишаються нормою, перепрацювання і далі буде сприйматися не як проблема, а як необхідність.

Наслідки постійної наднормової праці

Перепрацювання не лише підриває психічне й фізичне здоров’я, а й знижує рівень продуктивності компанії. За даними Міжнародної організації праці, робота понад 55 годин на тиждень пов’язана з підвищеним ризиком інсульту та хвороб серця. Зростає також плинність кадрів — працівники частіше змінюють місце роботи або переходять у тіньовий сектор економіки.

Практичні поради як уникнути овертаймів

• Фіксуйте години роботи (Використовуйте тайм-трекери або календарі, щоб об’єктивно оцінювати тривалість трудового дня)
• Встановлюйте межі робочого часу (Не відповідайте на робочі листи або дзвінки після завершення офіційного графіку роботи)
• Навчайтесь делегувати повноваження: якщо ви керівник, розподіляйте задачі рівномірно, якщо підлеглий — не бійтеся просити підтримки
• Формалізуйте умови праці – вимагайте офіційного оформлення понаднормової роботи та додаткової оплати
• Звертайтесь до Держпраці у разі порушень — анонімно або відкрито

Перепрацювання — це не привід для гордості, а сигнал дисбалансу в системі праці. Замість хизуватися витривалістю, варто говорити про здорові умови роботи, повагу до особистого часу та відповідальність компаній перед працівниками. Ринок змінюється — і ті, хто першим впровадить культуру «роботи в межах норми», матимуть конкурентну перевагу.

Раніше ми писали про те як задокументувати покупку вживаних товарів у 2025 році.