Швеція закликає Україну врегулювати одностатеві партнерства для наближення з ЄС
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон чітко окреслив позицію своєї країни щодо прав ЛГБТК-спільноти в Україні. У заяві, зробленій 1 серпня 2025 року після зустрічі з українськими ветеранами ЛГБТК і представниками шведської організації RFSL, Крістерссон наголосив: рівний правовий статус для всіх меншин, включно з можливістю реєструвати одностатеві партнерства, є частиною політичного та правового курсу на євроінтеграцію, повідомляє Пушкінська.
“Ці українці не лише боронять свою державу зі зброєю в руках, а й символізують ті цінності, за які воює Україна. Правовий захист ЛГБТК — це не окрема тема, а складова демократії”, — заявив глава уряду Швеції.
Українське законодавство та одностатеві союзи
Станом на серпень 2025 року Україна не визнає офіційно одностатеві шлюби чи партнерства. Законопроєкт, поданий у 2023 році депутаткою Інною Совсун, пропонує впровадити інститут цивільного партнерства для всіх пар — як різностатевих, так і одностатевих.
Документ передбачає правовий статус партнерів, зокрема:
- Право на спільне майно
- Спадкові гарантії
- Право ухвалювати медичні рішення
- Соціальний захист як близьких родичів
Однак цивільні партнери не можуть усиновлювати дітей чи брати їх під опіку — що залишається предметом окремої дискусії.
Чому законодавство щодо одностатевих пар важливе для вступу в ЄС
Забезпечення прав меншин, включно з ЛГБТК, є стандартною вимогою країн-членів Європейського Союзу. Враховуючи, що Україна перебуває на фінальному етапі гармонізації законодавства з правовим полем ЄС, питання цивільних партнерств виходить за межі морально-етичної площини та переходить у політичну. Швеція, як один із ключових партнерів України в обороні та реформуванні, не просто декларує підтримку, а ставить чіткі очікування: правовий захист усіх громадян, без винятку. “Ми уважно стежитимемо за імплементацією цих змін”, — зазначив Крістерссон, маючи на увазі, що питання прав ЛГБТК стане маркером зрілості української правової системи.
Розвиток законопроєкту: підтримка і спротив
Законодавча ініціатива на підтримку цивільних партнерств у 2023–2024 роках здобула схвалення п’яти парламентських комітетів, включаючи ті, що опікуються правами ветеранів, молоді та євроінтеграції. Також документ підтримали Міністерство оборони та Міністерство юстиції — попри попередні застереження щодо потенційного конфлікту з Конституцією. Однак головним критиком виступила Православна церква України, заявивши, що цивільні партнерства “суперечать Божому порядку”. Питання залишається суспільно поляризованим, хоча, згідно з соціологією, підтримка ЛГБТК-прав поступово зростає, зокрема серед молоді та ветеранів.
Політичний сигнал: чого очікувати далі
Заява Крістерссона — не лише дружній жест, а й політичний сигнал, що цивілізаційний вибір вимагає повноцінного правового включення всіх громадян, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації. Для України це питання не лише гідності та рівності, а й довіри з боку європейських партнерів у процесі євроінтеграції. Врегулювання одностатевих партнерств може стати символічним маркером готовності країни перейти в нову фазу правової модернізації, не ігноруючи чутливі теми. Наразі відповідальність за долю законопроєкту лежить на парламенті — і саме його рішення покажуть, наскільки Україна готова не лише до оборони, а й до демократичного майбутнього. Раніше ми писали про те, що Україна скликає Радбез ООН через обстріл Києва.
