Чехія судить добровольця за службу в ЗСУ без отримання дозволу

У Чехії стартував судовий процес проти громадянина країни, який воював у складі Збройних сил України без офіційного дозволу президента. Справа привернула значну увагу в Європі, оскільки зачіпає одразу кілька чутливих тем: участь іноземців у війні, особливості національного законодавства та політичний контекст, повідомляє видання Пушкінська.

Як чеський громадянин опинився на фронті

За даними слідства, у 2022 році чоловік, у ЗМІ відомий як М., подав офіційний запит до президента Чехії з проханням дозволити службу в українській армії. Проте не дочекавшись відповіді, він вирушив до України, мотивуючи це тим, що «бюрократія тривала місяцями, а на війні щодня гинули діти». Лише в липні він отримав відмову, коли вже перебував на фронті. Причин відмови держава не надала.

Чому підсудний називає справу політичною

М. стверджує, що кримінальне переслідування має політичний характер. Він пов’язує його з колишньою дружиною, громадянкою Росії, яка співпрацювала з поліцією. За словами обвинуваченого, вона зацікавлена у його ув’язненні, аби обмежити спілкування з сином. Раніше він уже отримав умовний термін за несплату аліментів, що також використовується у процесі.

Правова основа обвинувачення

Згідно з чеським законодавством, участь громадян країни у збройних силах інших держав можлива лише за умови отримання спеціального дозволу від президента. Порушення цієї норми розглядається як злочин. Прокуратура звинувачує М. у службі в іноземній армії без такого дозволу. Його справа стала прецедентною, адже Чехія офіційно підтримує Україну, але одночасно обмежує участь власних громадян у бойових діях.

Очікування від судового процесу

Справу вже передано до суду, і найближчими тижнями очікується рішення. Вердикт може стати сигналом для інших чеських добровольців, які воюють чи планують вирушити в Україну. Юристи зазначають, що результат суду визначатиме баланс між суворим дотриманням закону та політичною доцільністю у час війни. Раніше ми писали про трагедію в Судані та понад 1000 загиблих з причини зсуву ґрунту в горах Марра.