В Одесі одночасно пройдуть акції «за» та «проти» Пушкіна – культурне протистояння
28 червня, у День Конституції України, в Одесі одночасно заплановано проведення двох публічних акцій — на підтримку й проти збереження пам’яті про Олександра Пушкіна та російськомовну культурну спадщину міста. Подія вкотре активізувала гостру дискусію про деколонізацію публічного простору Одеси, яка триває ще з 2022 року. Повідомляє Пушкінська на підставі інформації видання Південь сьогодні.
Зі зверненням про участь у пікеті на підтримку Пушкіна виступив журналіст Леонід Штекель, підкресливши, що Конституція нібито гарантує право на існування російськомовної культури в Україні. У відповідь активісти руху «Робимо вам нерви» оголосили про контракцію з гаслом “Одеса — не анклав Росії”.
Що захищають учасники мітингу «за» Пушкіна
Прихильники збереження пам’ятника Пушкіну та інших російських діячів культури в Одесі подають свою позицію як захист історичної спадщини міста. Вони аргументують, що Одеса є багатокультурним простором, і видатні постаті літератури, як-от Пушкін, Ільф, Петров, Паустовський і Бабель, становлять частину її інтелектуального минулого.
Раніше ці ж активісти зверталися до ЮНЕСКО із петицією проти декомунізації, називаючи знесення меморіальних знаків “репресіями проти культури”. Зокрема, їх обурює зняття меморіальних дошок Висоцькому та Ісааку Бабелю, яке відбулося у 2024 році.
Хто і чому виступає проти — аргументи контракції
Противники російської культурної спадщини в публічному просторі Одеси вважають пам’ятники діячам імперії інструментами м’якої сили “русского міра”. За словами юриста Артема Карташова, який входить до робочої групи з деколонізації при Одеській ОВА, навіть культурні символи можуть бути маркерами імперської присутності.
Контрпікет під егідою ГО «Робимо вам нерви» закликає демонтувати залишки колоніальної спадщини та замінити їх новими, локальними культурними образами. За словами активістів, Пушкін у місті, яке живе під загрозою з боку РФ, — символ несвоєчасності й відсутності рефлексії на війну.
Чому постать поета вийшла за межі літератури
В українському суспільному просторі останніх років Пушкін перетворився з ікони класичної літератури на символ небажаної імперської спадщини. В умовах широкомасштабної війни і процесу дерусифікації його ім’я часто фігурує у переліках пам’ятників і назв вулиць, що підлягають демонтажу або перейменуванню.
Для частини інтелігенції з російськомовним бекґраундом він залишається культурним маркером Одеси, для інших — інструментом культурної експансії, який не відповідає новій національній ідентичності.
Чи вплинуть пікети на політику деколонізації в Україні
Пікети, заплановані на 28 червня, можуть стати індикатором суспільного запиту щодо темпів і напрямків деколонізації в південному регіоні України. З одного боку — політичний клімат вимагає очищення простору від імперських символів. З іншого — певні середовища в Одесі апелюють до “культурного плюралізму”, який іноді перетворюється на етичний релятивізм у час війни.
З огляду на конфліктність теми, експерти не виключають, що в майбутньому міська влада або обласна адміністрація можуть ініціювати офіційне громадське обговорення статусу російських культурних символів в Одесі.
Суперечка навколо Пушкіна в Одесі — це не просто мітингова конкуренція двох таборів, а глибоке віддзеркалення переосмислення ідентичності українських міст у постімперську епоху. Одеса — як місто із складною історією — перебуває в центрі цієї трансформації. І День Конституції 2025 року може стати не лише датою правового свята, а й точкою зіткнення двох культурних наративів.
Раніше ми писали, що пам’ятник Пушкіну в Одесі зносити не будуть.
