Загибель Михайла Цибіна з Каланчака: Одещина прощається з воїном ЗСУ
27 червня 2025 року на Сумщині загинув солдат Збройних сил України Михайло Цибін — мешканець Саф’янівської громади Ізмаїльського району. Його смерть стала черговим нагадуванням про ціну, яку Україна щодня платить за свою незалежність. За офіційною інформацією, боєць загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка внаслідок поранень, завданих ударом ворожого дрона, пише Пушкінська за даними УСІ.
Хто такий Михайло Цибін — біографічні дані
Михайло Цибін народився у 1981 році в селі Каланчак. До початку повномасштабного вторгнення вів звичайне цивільне життя. У 2022 році, після вторгнення російських військ, він добровільно став до лав ЗСУ. Служив у штурмовому підрозділі, де виконував обов’язки стрільця-снайпера. За цей час неодноразово брав участь у складних бойових операціях, зокрема на сході та півночі України.
Обставини загибелі — відомі факти
Смерть настала внаслідок ураження під час атаки ворожим дроном-камікадзе 27 червня 2025 року. Це сталося під час виконання бойового завдання у прикордонній зоні Сумської області. Військове керівництво та побратими характеризували Михайла як витривалого, виваженого та надійного солдата, який завжди залишався на передовій.
Реакція громади та місцевої влади
Саф’янівська сільська громада першою повідомила про загибель бійця. На офіційній сторінці громади зазначено: “Михайло Цибін віддав життя за волю і незалежність України. Вічна пам’ять і слава Герою”. Поховання відбудеться у рідному селі, точну дату церемонії буде повідомлено пізніше.
Одеський регіон продовжує втрачати захисників
Михайло Цибін став ще одним воїном із півдня України, який не повернувся з фронту. Лише за останні два місяці Одещина втратила щонайменше 12 військовослужбовців на різних напрямках фронту. Більшість із них служили у штурмових або артилерійських підрозділах.
Історія Михайла Цибіна — це приклад тихої, але рішучої відданості країні. Його служба і смерть відображають реальність війни, у якій кожна втрата — не просто статистика, а доля, родина, пам’ять. Україна й надалі потребує імена своїх героїв не забувати, а пам’ятати з іменами та обличчями. Раніше ми писали про зникнення трьох неповнолітніх дівчат на Одещині – вони знайшлися!
