Атака на антикорупційні інституції кидає тінь на європейський курс України – The Economist
Прийняття законопроєкту №12414, який у воєнний час передає повноваження над НАБУ і САП генеральному прокурору, викликало міжнародний резонанс. Видання The Economist у свіжому матеріалі від 23 липня зазначає: швидкість, із якою цей закон пройшов процедури, викликає серйозні сумніви щодо прозорості намірів. Пленарне голосування відбулося фактично без попереднього обговорення в комітетах — у залі не було ані голови профільного комітету, ані більшості його членів, інформує Пушкінська.
263 народні депутати підтримали ініціативу, 13 висловилися проти. Законопроєкт вже підписано президентом Зеленським.
Що означає підпорядкування НАБУ і САП ГПУ
Новий закон підриває ключову норму післямайданної антикорупційної архітектури: інституційну незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Обидві структури створювались під зовнішнім моніторингом ЄС, G7 і МВФ. Передача повноважень ГПУ, яку очолює призначене главою держави обличчя, де-факто делегітимізує механізми незалежного нагляду, зазначає видання. За словами аналітиків, у сукупності з арештом антикорупціонера Віталія Шабуніна, блокуванням кандидатур до БЕБ і кадровими призначеннями лояльних чиновників, закон формує послідовну логіку централізації впливу.
Операції проти НАБУ і САП: обшуки, звинувачення і політична складова
21 липня СБУ і прокуратура провели обшуки в офісах і помешканнях співробітників НАБУ і САП. Їх звинуватили в незаконних зв’язках із Росією та зловживаннях у резонансних справах. Втім, The Economist наголошує: жодних переконливих доказів публічно не надано. Тривожна динаміка — масовані атаки на реформовані структури, створені для прозорої боротьби з системною корупцією.
Геополітичні наслідки ліквідації незалежності НАБУ та САП
У ЄС на ситуацію відреагували швидко. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила: “Незалежні антикорупційні органи є критично важливими для вступу України до Євросоюзу”. Посли країн G7 опублікували спільну заяву із закликом до утримання від рішень, що підривають довіру до реформ. Водночас, як зазначає The Economist, реального тиску з боку міжнародних партнерів не було. Зі зміною політичного ландшафту в США — а особливо після останніх заяв Дональда Трампа — фокус підтримки перемістився з системних змін на оборонну стабільність. Це створює вікно можливостей для внутрішньої консолідації влади в Києві.
Реакція українських депутатів на закон №12414
Народний депутат Ярослав Железняк назвав закон «легалізацією корупції» й порівняв ситуацію з ухваленням «диктаторських законів» 16 січня 2014 року. Інсайдери у фракціях визнають: механізм був запущений поспіхом, але не випадково. Ціль — створити інституційний контроль над антикорупційною вертикаллю в умовах зменшення зовнішнього моніторингу.
Ризики для вступу до ЄС
Для України, яка активно веде переговори про вступ до Європейського Союзу, підрив антикорупційної незалежності — стратегічний ризик. Європейські критерії щодо верховенства права й інституційної стабільності є жорсткими, а індекс довіри до урядових інституцій — один із ключових для оцінки перспектив кандидатства. У довгостроковій перспективі Київ ризикує втратити не лише політичну підтримку, а й доступ до програмного фінансування. Поки що заяви з Брюсселя лишаються обережними, але сигнали про «червоні лінії» вже пролунали.
Закон 12414 та його політичний контекст демонструють нову фазу внутрішньої перебудови влади в Україні. За умов воєнного часу, зниження зовнішнього тиску і концентрації повноважень, відбувається ревізія реформ постмайданної доби. Для Заходу — це тест на довіру. Для України — момент істини щодо того, чи буде збережено головні принципи, які були основою євроінтеграційного курсу. Раніше ми писали про Геннадія Шаповалова – нового командувача Сухопутних військ ЗСУ.
