Чого насправді хоче Китай у війні Росії проти України

Незважаючи на публічну риторику про “нейтралітет” і “мирні ініціативи”, позиція Китаю щодо повномасштабної війни Росії проти України глибоко прагматична. За лаштунками дипломатичних формулювань Пекін діє як стратегічний гравець, який переслідує власну мету — зберегти Москву слабкою, але контрольованою, повідомляє Пушкінська за даними Дзеркало Тижня.
Міністр закордонних справ КНР Ван Ї, у розмові з європейськими дипломатами, припустив, що Китай не може допустити поразки Росії, нібито через страх перед посиленням США. Але це — лише частина пазлу. Головний фокус Пекіна — сама Росія.
Чому Китай боїться сильної Росії
Росія, яка вийде з війни переможцем, стане більш самовпевненою й потенційно непередбачуваною. Після перемоги Путін може спробувати переглянути союзницькі умови з Китаєм, натякнути на рівноправність або навіть вимагати економічних поступок. Крім того, є загроза, що самовпевнена Москва може посилити експансіоністські амбіції — наприклад, у напрямку Казахстану, що безпосередньо зачіпає китайські стратегічні інтереси в Центральній Азії. Пекін не зацікавлений у тому, щоб “дружба без кордонів” перетворилася на партнерство з ризиками. Китай потребує Росію як молодшого союзника — передбачуваного, економічно залежного, геополітично слабкого.
Що означає поразка Росії для Китаю
Повна поразка Росії також не входить у стратегічний план Пекіна. Розпад РФ, внутрішній хаос, зростання сепаратистських рухів і потенційне переформатування державності створять нестабільність на спільному кордоні. Замість передбачуваної авторитарної Москви Китай отримає неконтрольований регіон із високим ризиком транскордонної загрози, потоків біженців і неконтрольованої зброї. Для Пекіна така перспектива — не менш загрозлива, ніж зміцнення Росії. Нестабільна Північна Азія може втягнути Китай у непотрібні конфлікти й послабити його фокус на головному конкурентові — США.
Який оптимальний сценарій війни в Україні для Китаю
Найбільш вигідна для Пекіна ситуація — це Росія, втягнута в конфлікт, із мінімальними перспективами успіху. Така Росія:
- Залежна від китайських технологій і фінансових каналів
- Не здатна вести багатовекторну політику
- Економічно ослаблена й вимушена продавати ресурси за заниженими цінами
- Не здатна протидіяти китайському впливу в Центральній Азії
Замість переможця або жертви КНР хоче бачити Росію у статусі васала — з обмеженим суверенітетом і зовнішньою залежністю. Для Пекіна це ідеальний баланс: одночасно і союзник, і бар’єр проти Заходу, і джерело ресурсів.
Наслідки для Заходу: чи збігаються інтереси США й Китаю
Парадоксально, але стратегічна мета Пекіна — ослаблення Росії — частково збігається з інтересами США, ЄС і навіть України. Захід хоче зупинити агресію й обмежити можливості Кремля для реваншизму. Китай — теж. Різниця лише в методах і кінцевих цілях. Вашингтон бачить у поразці Росії механізм відновлення глобального порядку. Пекін — інструмент довгострокової переваги на євразійській шахівниці.
Китай не прагне миру, як це декларується в офіційних заявах, і не підтримує перемогу жодної сторони. Його стратегія — балансування між слабкою Росією і відволіканим Заходом. Найгірший для Пекіна сценарій — це сильна, переможна, незалежна Москва. Найкращий — тривала війна з контрольованими наслідками, де Росія буде надто ослабленою, щоб бути партнером, але досить стабільною, щоб не зникнути з карти.
І саме така геополітична позиція визначатиме справжню політику Китаю у війні Росії проти України — поза гаслами про “нейтралітет” і “мирний діалог”. Раніше ми писали, що відомо про Миколу Давидюка, який може замінити Ярослава Рущишина в Раді.