Президент Польщі ветував закон про допомогу українцям

В День Незалежності України 24 серпня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький несподівано наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження допомоги громадянам України, що втекли від війни. Це рішення викликало хвилю дискусій як у Польщі, так і серед українських переселенців, адже документ мав подовжити термін дії тимчасового захисту ще на рік і зберегти соціальні пільги, пише Пушкінська.

Чому Навроцький відмовився підписати закон про допомогу

Президент Польщі аргументував своє вето тим, що ухвалений парламентом законопроєкт не врахував низку змін, які обговорювалися в суспільстві. Навроцький підкреслив, що допомога має бути адресною: соціальні виплати повинні отримувати лише ті українці, які інтегруються у польський ринок праці. За його словами, за 3,5 роки війни ситуація у Польщі змінилася — економіка стикається з додатковим навантаженням, а частина суспільства висловлює невдоволення через преференції для переселенців. Таким чином, президент апелює до принципу «соціальної справедливості» — поляки повинні мати рівні або кращі умови у своїй країні, ніж біженці.

Які можуть бути наслідки для біженців з України у Польщі

Вето означає, що продовження дії тимчасового захисту до 2026 року наразі заблоковане. Якщо парламент не ухвалить компромісний варіант закону, українці можуть опинитися у правовій невизначеності щодо легального перебування й соціальних гарантій.

Можливі наслідки:

Скорочення доступу до соціальних виплат для тих, хто не працює
Ускладнення з продовженням легального статусу після 2025 року
Збільшення тиску на українські родини, які не встигли інтегруватися у трудовий ринок Польщі

Для багатьох українців це створює ризик втратити стабільність, а для польського суспільства — ймовірність соціальних напружень.

Як може відреагувати ЄС на відмову Польщі в допомозі біженцям

Європейський Союз уважно стежить за ситуацією, адже Польща залишається одним із ключових центрів розміщення українських біженців. Брюссель може наполягати на збереженні базових гарантій для переселенців відповідно до європейських директив.

Можлива реакція ЄС:

Дипломатичний тиск на Варшаву
Фінансові механізми підтримки, щоб зняти навантаження з бюджету Польщі
Перегляд правил інтеграції українських біженців у всій Європі

У разі різкої зміни умов допомоги, питання може вийти на рівень Єврокомісії, оскільки йдеться про виконання спільної політики щодо захисту українців.

Чи є це порушенням прав українців

Формально вето президента не порушує чинних міжнародних норм, проте воно створює ризики для гуманітарної стабільності. Українські організації та правозахисники можуть розглядати це як крок назад у політиці солідарності, особливо на тлі триваючої війни. Водночас Навроцький запропонував альтернативний проєкт закону, який, на його думку, краще відображає баланс між інтересами поляків і потребами українців. Чи вдасться парламенту знайти компроміс за два тижні — питання відкрите.

Що це може означати для майбутнього біженців

Вето президента стало сигналом: підтримка українських біженців у Польщі більше не сприймається як беззаперечний обов’язок держави. В умовах економічного та політичного тиску допомога українцям дедалі більше залежатиме від їхньої інтеграції у суспільство та готовності працювати. Для України ж це означає потребу активніше співпрацювати з ЄС, щоб гарантувати захист своїх громадян у країнах Європи. Питання тимчасового захисту може перетворитися на одну з ключових тем політичного порядку денного найближчих місяців. Раніше ми писали про валюту для школярів у додатку «Мрії».