Гагаузія та Москва: як проросійська мережа зіткнулася з молдовським правосуддям

У Молдові винесли гучний вирок: Євгенія Гуцул, очільниця автономного округу Гагаузія, отримала сім років позбавлення волі. Вирок став результатом глибокого розслідування щодо незаконного фінансування проросійської партії «Шор». Судовий процес набув міжнародного резонансу, особливо після коментарів Кремля, який назвав справу «політично вмотивованою», повідомляє Пушкінська.
За що судили “лідерку гагаузів” Євгенію Гуцул в Молдові
Слідчі органи стверджують: з 2019 по 2022 рік Євгенія Гуцул, ще працюючи секретарем у забороненій партії «Шор», систематично завозила великі суми готівки з Російської Федерації. Загальна сума — понад 40 мільйонів молдовських леїв (приблизно 90 мільйонів гривень). Метою цих коштів, як вважає слідство, було фінансування виборчої кампанії та політичної діяльності партії, яку молдовська влада офіційно визнала неконституційною. У прокуратурі наголошують: кошти надходили безпосередньо від осіб, пов’язаних із організованим криміналітетом у Росії.
Другий вирок: Світлана Попан і справа про співучасть
У цій справі також засуджено Світлану Попан — до шести років ув’язнення. Суд визнав її винною у співучасті в незаконному фінансуванні та допомозі у виведенні коштів з РФ для потреб партії. Її роль — логістична та фінансова підтримка схеми. Попан, як вважають слідчі, координувала внутрішні операції з розподілу фінансів між регіональними осередками партії.
Реакція Кремля на вирок суду проросійським полтикам
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков уже назвав вирок «політичним переслідуванням». За його словами, Москва продовжує уважно стежити за ситуацією та вважає справу тиском на «демократично обраного лідера». Нагадаємо, Гуцул після затримання зверталася до Володимира Путіна з проханням «вплинути на Молдову», аби уникнути ув’язнення. Той факт, що лідер регіону офіційно апелює до Кремля у відповідь на вирок суду Молдови, лише підтверджує рівень проросійської інфільтрації в автономному окрузі.
Спроба втечі та арешт у Кишиневі
25 березня 2025 року Євгенію Гуцул затримали в аеропорту Кишинева — вона намагалася покинути країну, попри накладені обмеження на виїзд. Як з’ясувалося, вона перебувала під слідством за спробу нелегального фінансування кампанії башкана Гагаузії 2023 року. Після первинного затримання її відправили під арешт на 72 години. Пізніше суд продовжив запобіжний захід, а потім змінив його на домашній арешт. Однак до моменту оголошення вироку вона знову була взята під варту.
Які політичні ризики існують для Молдови
Справу Гуцул багато експертів розглядають не лише як кримінальну, а й геополітичну. Вона стала символом боротьби Молдови з російським впливом у регіоні. Гагаузія — це не просто територіальна автономія, а зона підвищеного стратегічного ризику через історичну проросійську орієнтацію. Судовий процес продемонстрував, що влада Молдови готова протистояти гібридним загрозам не лише на міжнародному рівні, а й усередині країни. Результат — новий юридичний та політичний прецедент, що може визначити вектор розвитку всієї держави на найближчі роки. Раніше ми писали про те, що Україна робить ставку на дрони-перехоплювачі, як альтернативу ППО.