Хто визнає Палестину і що означає цей крок для Близького Сходу
Дискусія про визнання палестинської державності триває десятиліттями, однак у 2024–2025 роках вона отримала новий імпульс. Після ескалації конфлікту на Близькому Сході низка країн оголосила про офіційне визнання Палестини. Для частини міжнародної спільноти це сигнал на підтримку «рішення двох держав» як єдиного шляху до стабільного миру, повідомляє Пушкінська за даними видань BBC та Радіо Свобода.
Хто визнав Палестину у 2024–2025 роках
21 вересня 2025 року Велика Британія, Канада та Австралія синхронно заявили про визнання Палестини. Це особливо символічний крок, адже йдеться про членів «Великої сімки». Раніше аналогічні рішення ухвалили Іспанія, Ірландія та Норвегія, які підкреслили необхідність забезпечення рівноправного статусу палестинців на міжнародній арені. За даними видання Reuters, палестинська міністерка закордонних справ Варсен Агабекян Шахін заявила, що визнання Палестинської держави – це незворотний крок до суверенітету і збереження рішення про дві держави.
12 вересня Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію, що стала основою так званої Нью-Йоркської декларації. Документ, підготовлений за ініціативи Франції та Саудівської Аравії, містить принципи мирного врегулювання на Близькому Сході. Ключовим пунктом є створення незалежної Палестинської держави без участі в управлінні угруповання «Хамас», яке визнане терористичним у США та ЄС.
Попри те, що резолюції Генасамблеї мають радше політичний, ніж обов’язковий характер, голосування показало розстановку сил у світовій політиці. «За» виступили 142 країни, серед них більшість держав ЄС, Велика Британія, Китай, арабські партнери, а також Україна та Росія. Проти проголосували Ізраїль, США, Угорщина та Аргентина. Іран утримався від голосування, як і низка інших країн, зокрема Чехія та Молдова.
Аргументи прихильників визнання
Палестина наразі визнана близько 75% зі 193 держав-членів ООН. В ООН вона має статус “держави-постійного спостерігача”, що дозволяє їй брати участь у діяльності організації, але вона не має права голосу. Наразі підтримка Палестини у західних столицях пояснюється кількома факторами. По-перше, критика ізраїльської політики поселень і воєнних дій у Газі, які призводять до численних жертв серед цивільного населення. По-друге, прагнення позбавити радикальні угруповання, зокрема «Хамас», монополії на представлення палестинського питання. По-третє, посилення тиску міжнародної спільноти на Ізраїль для відновлення переговорів.
Хто досі не визнає
США та низка інших держав утримуються від кроку до повного визнання, аргументуючи це необхідністю прямого мирного врегулювання між Ізраїлем і Палестиною. Наприклад для Вашингтона ключовим залишається питання безпеки Ізраїлю.
Як реагує Ізраїль
Офіційний Єрусалим різко критикує рішення країн, що визнають Палестину. Ізраїльські дипломати наголошують, що такий крок «заохочує тероризм» і зменшує мотивацію палестинських лідерів до переговорів. Водночас у самому Ізраїлі точаться дебати: частина суспільства вважає, що міжнародна ізоляція може посилювати тиск на уряд, змушуючи його шукати альтернативні дипломатичні рішення.
Економічний вимір
Визнання Палестини має не лише політичні, а й економічні наслідки. Доступ до міжнародних фінансових інституцій може відкрити для палестинських територій нові можливості розвитку. Країни, які підтримали визнання, заявляють про готовність інвестувати у відбудову та створення інфраструктури. Проте ризики залишаються: безпекова нестабільність і відсутність контрольованого уряду можуть стримувати потенційних донорів.
Які наслідки для регіону і світу
Офіційне визнання Палестини західними демократіями може змінити баланс сил у дипломатії Близького Сходу. З одного боку, це посилює легітимність палестинських прагнень, з іншого – створює нові виклики для переговорного процесу. Визнання може стати важелем для відновлення діалогу, але також загрожує загостренням відносин між союзниками Ізраїлю та країнами, що зробили цей крок. Раніше ми розповідали про позицію німців щодо цього питання.
