Країни Балкан підтримали вступ України до НАТО та ЄС – політична підтримка союзників
У Дубровнику, Хорватія, відбулася друга міністерська зустріч формату «Україна — Південно-Східна Європа», яка закріпила політичну підтримку Києва з боку балканських країн. Спільне комюніке, ухвалене за підсумками переговорів, підтвердило наміри розширити НАТО та ЄС шляхом інтеграції України, Молдови та інших партнерів регіону. Вперше чітко й однозначно сформульовано, що Росія не має жодного юридичного чи політичного права перешкоджати розширенню Альянсу, пише Пушкінська.
Чи підтримують Балкани вступ України до НАТО
У документі, підписаному представниками Хорватії, Греції, Туреччини, Албанії, Словенії, Румунії, Північної Македонії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини, Косова та Молдови, зазначено, що членство України в НАТО є «економічно доцільною та безпеково обґрунтованою перспективою». Окремо наголошено, що зовнішні держави не мають права вето на політику відкритих дверей НАТО. Комюніке закріпило консенсус: Україна має суверенне право визначати власну безпекову траєкторію. Заява стала політичним сигналом на тлі активної фази війни та триваючих дискусій щодо подальшого розширення Альянсу.
Україна — не конкурент, а стратегічний партнер
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який очолив українську делегацію, акцентував: Україна не конкурує з жодною з країн-учасниць, а прагне спільного розвитку в межах розширеної Європи. На його думку, приєднання України до європейської і євроатлантичної родини — це «не розширення, а возз’єднання».
Сибіга наголосив на готовності України робити внесок у безпеку Європи в сферах енергетики, продовольства, цифрової безпеки та оборонних інновацій. Окремо згадувався досвід Дубровника у повоєнному відновленні — як практична модель, яку Україна може адаптувати.
Чому Балкани посилюють тиск на Росію
Міністерське комюніке містить жорсткі формулювання щодо Росії:
- Військову агресію названо незаконною та неприйнятною
- Країни закликали зберігати та посилювати санкції, особливо в енергетиці та банківському секторі
- Підкреслено потребу боротьби з обходом обмежень
Окремо підкреслено необхідність посилення спільних зусиль у сфері протидії дезінформації, гібридним загрозам та кібернападам. Балканські країни зобов’язалися підтримувати Україну в післявоєнній відбудові — фінансово, технічно та політично.
Які ключові підсумки зустрічі у Дубровнику
Підсумковий перелік позицій, зафіксованих у комюніке:
- Підтримка вступу України, Молдови та західнобалканських країн до ЄС і НАТО
- Визнання суверенного права України на вибір безпекового курсу
- Засудження агресії РФ та заклик до її політичної ізоляції
- Підтримка розширення санкційного тиску на Росію
- Готовність сприяти відновленню України після війни
Зустріч у Дубровнику стала підтвердженням того, що Україна зберігає політичну ініціативу в регіоні. Вона не лише отримала публічну підтримку, а й стала ініціатором формату, який об’єднує держави з подібними безпековими викликами та стратегічними цілями. Раніше ми писали про те, хто замінить Умєрова в Міноборони.
