Німеччина вагається щодо своєї військової присутності в Україні для гарантій безпеки
Міністр закордонних справ Йоганн Вадепфуль заявив, що Німеччина не має можливості відправити війська в Україну, оскільки вже утримує 5-тисячну бронетанкову бригаду в Литві. Це перше постійне закордонне розгортання Бундесверу після Другої світової війни, яке вимагає значних ресурсів. За словами Вадепфуля, виконувати одночасно обидві місії було б “надмірним тягарем”, повідомляє видання Пушкінська за даними Politico.
Безпекові гарантії як ключ до мирної угоди
Європейські та американські лідери розглядають гарантії безпеки для України як центральний елемент можливої угоди з Москвою. У Вашингтоні дедалі частіше звучать сигнали про готовність надати Києву захист на рівні “подібному до статті 5 НАТО”. Це передбачає зобов’язання реагувати на агресію проти України, хоча формат їхньої реалізації залишається предметом переговорів.
Позиція США та роль Трампа в мирному врегулюванні
Президент США Дональд Трамп та його спецпосланець Стів Віткофф публічно підтвердили, що йдеться про більш надійні гарантії та перспективу вступу України до ЄС. Проте експерти нагадують, що Трамп раніше ставив під сумнів зобов’язання США у межах НАТО, що змушує Київ сумніватися в реальності таких обіцянок.
Чи буде цього достатньо для Зеленського?
Залишається питання, чи визнає Володимир Зеленський обіцянки без фізичної присутності військ достатнім запобіжником проти нової агресії Росії. На фоні сумнівів Київ наполягає на більш чітких механізмах, які гарантуватимуть швидку та реальну підтримку.
Обмежені ресурси Бундесверу
Попри збільшення військового бюджету, Німеччина стикається з кадровими труднощами. Чисельність Бундесверу стабілізувалася на рівні близько 182 тисяч військових, тоді як потреби зростають. Проблеми з набором і підготовкою військових ускладнюють будь-які плани щодо нового масштабного розміщення.
Переговори Трампа та Зеленського у Вашингтоні
18 серпня у Білому домі відбудеться зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, а також із європейськими лідерами, зокрема канцлером Фрідріхом Мерцем. На порядку денному – формування спільного підходу до гарантій безпеки для України. У Берліні наголошують: “Конкретні деталі та механізми потребуватимуть тривалих переговорів і злагодженої роботи союзників”. Раніше ми писали про те, що Німеччина відмовляється від виплати репарацій колишнім колоніям.
