Перемога Бабіша на виборах у Чехії: що це означає для України

Чехія обрала новий склад Палати депутатів — із лідерством руху ANO Андрея Бабіша, але без самостійної більшості. На кону — формула майбутньої коаліції й курс Праги щодо підтримки України, санкцій проти РФ та взаємин з ЄС, повідомляє Пушкінська за даними Європейської правди.

Результати виборів 2025: хто і з чим зайшов у парламент

За підрахунком 99% протоколів ANO здобула близько 34,7% голосів. Далі — SPOLU Петра Фіали (близько 23,2%), STAN (прибл. 11,2%), Пірати (~8,8%), SPD (~7,8%) та Motoristé sobě (~6,8%). Усього прохід подолали шість сил. Водночас ANO не має одноосібної більшості.

За оцінками міжнародних медіа, це орієнтовно 80 із 200 місць для ANO (деякі українські ЗМІ наводять попередню цифру 84; розбіжність пояснюється уточненням даних після підрахунку).

Хто формуватиме уряд і чому все складно

Андрей Бабіш розпочав консультації, але класичні партнери з табору SPOLU коаліцію відкидають. Потенційні союзники — SPD та Motoristé sobě — висувають вимоги до портфелів, а їхня євро- та натро-скептична риторика створює ризики для зовнішнього курсу країни. Президент Петр Павел уже дав зрозуміти: уряд має лишатися проєвропейським і проНАТОвським, і він може блокувати небезпечні призначення.

Що це означає для України: три головні площини

Перед тим як перейти до деталей, важливо зазначити, що нова конфігурація в Празі впливатиме не лише на військову допомогу, а й на гуманітарну політику, санкції та голосування Чехії в інституціях ЄС.

1. Військова підтримка і «снарядна ініціатива». Під час кампанії Бабіш критикував обсяги витрат на зовнішню допомогу й заявив, що фінансування оборонної підтримки України — це радше питання НАТО та загальноєвропейського бюджету, а не національних соціальних коштів. Це свідчить про можливість перегляду участі Чехії в закупівлях боєприпасів для ЗСУ.
2. Біженці та соціальна політика. За уряду Фіали Чехія прийняла найбільше в ЄС (на душу населення) українських біженців — понад 390 тис. Будь-яка коаліція з участю сил, що виступають за «скорочення підтримки», може привести до жорсткішої соціальної рамки для переселенців.
3. Рішення в ЄС та санкційна політика. Є ризик, що Празі стане важче підтримувати нові санкційні пакети або спільні оборонні проєкти, якщо для формування більшості ANO спиратиметься на партії з відверто євроскептичними позиціями. Водночас інституційні стримування — президент, Сенат, Конституційний суд — знижують імовірність різкого розвороту.

Аналітики звертають увагу на «орбанівський» вектор ризику: коаліційні зв’язки з крайніми силами здатні змінити баланс у Раді ЄС у питаннях допомоги Україні. Водночас частина експертів наполягає: Бабіш — прагматик, а не ідеолог, і в умовах інституційних стримувань радикалізація курсу йому невигідна.

Сценарії коаліції: від меншості до «угоди з правого краю»

Перш ніж перерахувати ймовірні варіанти, нагадаємо: кожен з них по-різному вплине на оборонну та гуманітарну підтримку України.

Меншістський кабінет ANO із ситуативною підтримкою в парламенті. Це означало б обережніший тон щодо Києва, але без радикальних кроків, бо кожне голосування доведеться узгоджувати.
Кабінет із Motoristé sobě + зовнішня підтримка SPD. Найімовірніший компроміс із жорсткішими позиціями щодо Green Deal та міграції; підтримка України може перейти в режим «мінімуму, погодженого з ЄС».
Тривалі переговори й затримка формування уряду. У такому разі Чехія тимчасово працюватиме в інерційному режимі без нових ініціатив — і для України це означатиме паузу в рішенні чутливих питань.

Що робити Україні вже зараз

Перш ніж переходити до рекомендацій, варто сказати: навіть дружній до Києва істеблішмент у Празі працюватиме в новій політичній матриці.

1. Посилити контакти з офісом президента Петра Павела як ключовою противагою коаліції з крайніми партнерами.
2. Переформатувати комунікацію про вигоди чеських оборонних контрактів: робочі місця, податки, технології — це аргументи, що працюють із прагматиками.
3. Розширити міські та регіональні зв’язки (Прага, Брно, Остравa), аби диверсифікувати підтримку незалежно від конфігурації національного уряду.

Перемога ANO відкрила двері Андрею Бабішу до повторної участі в управлінні країною, але не дала йому вільних рук. Подальша підтримка України з боку Чехії залежатиме від того, чи зможе Бабіш скласти проєвропейську більшість без крайніх союзників і наскільки сильним буде інституційний баланс у Празі. Поки що базовий сценарій — прагматична обережність у тоні та можливе охолодження нових ініціатив, а не різкий розворот. Раніше ми писали про ліквідацію мережі проросійських акаунтів, що втручалися у вибори.