Розпад російського впливу в Євразії та нові геополітичні гравці

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало каталізатором глибоких змін у політичній географії Євразії. Більшість країн Кавказу та Центральної Азії, остерігаючись військового тиску, почали активно зменшувати залежність від Москви. Держави стали посилювати регіональну співпрацю та розвивати партнерства з новими гравцями — від ЄС і США до Китаю та Туреччини, пише Пушкінська.

Вакуум влади і нові мирні угоди

Військова концентрація Росії на українському фронті призвела до зменшення її присутності в зонах конфліктів. Це дало можливість Вірменії та Азербайджану, а також Киргизстану і Таджикистану розпочати прямі переговори без посередництва Кремля. Результатом стали прориви у врегулюванні давніх територіальних суперечок та поступова нормалізація відносин.

Стратегічне посилення Китаю та Туреччини в регіоні

Китай перетворився на головного торговельного партнера Центральної Азії, інвестуючи у транспортні коридори, енергетику та військову співпрацю. Туреччина, використовуючи культурно-мовні зв’язки, зміцнила оборонні альянси, стала ключовим постачальником безпілотників та просуває транскаспійські енергетичні проєкти, що відкривають доступ до європейських ринків.

ЄС, США та нові транспортні маршрути

Європейський Союз інвестує у розвиток інфраструктури, зокрема Середнього транспортного коридору, який з’єднує Китай і Європу в обхід Росії. США обмежено, але послідовно підтримують розширення економічних і політичних контактів, прагнучи запобігти поверненню регіону у сферу російського контролю.

Балансування між центрами сили

Попри скорочення впливу, Росія зберігає політичні важелі — від енергетичних проєктів до підтримки проросійських політичних сил у Грузії, Молдові та Білорусі. Водночас багато країн обирають стратегію багатовекторності, використовуючи конкуренцію великих держав для власної вигоди.

Перспективи регіональної безпеки та нових конфліктів

Майбутнє Кавказу і Центральної Азії залежатиме від здатності країн зміцнювати економічну та військову незалежність, залучати інвестиції та розширювати торговельні маршрути. Чим довше зберігатиметься баланс між зовнішніми гравцями, тим менше шансів у Росії відновити колишній контроль. Раніше ми писали про те, що являє собою проєкт Ізраїлю E1 та його вплив на палестинську державність.