Сеймур Герш і його прогноз для України в новій статті: критика та вигадки

19 липня 2025 року американський журналіст-розслідувач Сеймур Герш знову опинився в центрі геополітичного скандалу. У статті під заголовком “The End for Zelensky?” він стверджує, що адміністрація США розглядає можливу зміну політичного керівництва в Україні, причому серед потенційних наступників Володимира Зеленського називає генералa Валерія Залужного. Попри відсутність прямих доказів, публікація швидко набула розголосу, підхоплена низкою російських ЗМІ та обговорюється на тлі складних дипломатичних процесів у Вашингтоні й Києві, пише Пушкінська.

Хто такий Сеймур Герш і чому до нього прислуховуються

Сеймур Герш — лауреат Пулітцерівської премії 1970 року, відомий завдяки розслідуванню про різанину в Сонгмі під час війни у В’єтнамі. Його кар’єра охоплює десятиліття роботи з The New York Times і The New Yorker, з викриттями воєнних злочинів, секретних операцій ЦРУ та порушень у міжнародній політиці США. Проте останніми роками Герш дедалі частіше публікує гучні матеріали, спираючись на анонімні джерела, що викликає сумніви навіть серед ліберальної журналістської спільноти.

Його тексти, як правило, гучні, ризиковані та поляризують громадську думку. Деякі з них згодом не отримували підтвердження, але майже завжди провокували стратегічні дискусії на високому рівні.

Що Херш стверджує про Зеленського і Залужного

У липневій статті 2025 року журналіст посилається на слова неназваного американського чиновника, який нібито заявив: «Якщо Зеленський не піде добровільно — його приберуть силою». За версією Гершa:

• США втрачають довіру до Зеленського через повільні політичні зміни в Києві
• Вашингтон, мовляв, готує ґрунт для зміни влади — з ключовою фігурою Залужного
• Призначення Залужного послом у Лондон називається “тимчасовим маневром”
• Президент України, за твердженнями джерел, уже не контролює частину політичних процесів

Ці заяви подаються без прямих доказів, проте в риториці відчувається вплив реального запиту на стратегічне перезавантаження України, який існує в деяких колах на Заході.

Чому його заяви викликають резонанс і сумніви

Херш працює на межі між глибоким журналістським зануренням і спекулятивною конспірологією. Його джерела зазвичай анонімні, що ставить під сумнів достовірність викладених фактів. З іншого боку, історичний послужний список журналіста — зокрема серія матеріалів про Абу-Грейб, Вотергейт, тортури в Іраку та спецоперації США — дає йому репутаційну фору.

Його статті часто цитуються політичними коментаторами, особливо в Європі та Росії. Це створює інформаційний резонанс, незалежно від правдивості викладених фактів. Критики закидають Гершу відсутність перевірки інформації та акцент на провокативності замість доказовості.

Як в Україні реагують на публікацію Сеймура Херша

Офіційні представники Офісу президента публічно не коментували заяв Гершa. Однак у парламентських колах визнають, що дискусія про роль Зеленського після 2025 року існує — особливо на тлі можливої зміни політичного курсу США після виборів. Валерій Залужний, який зберігає високу довіру серед громадян та міжнародних партнерів, часто згадується як резервна фігура. Попри це, джерела в уряді наголошують: змін у владній конфігурації не очікується найближчим часом, і всі ключові рішення приймаються в Україні, а не в Білому домі.

Чому журналіст саме зараз видав матеріал про заміну Зеленського

Попри сумніви в об’єктивності останніх публікацій Гершa, їхній політичний вплив складно ігнорувати. У час, коли США й ЄС обговорюють нові підходи до завершення війни в Україні, тексти від авторитетного розслідувача можуть стати інструментом непрямого тиску на Київ. І навіть якщо інформація не має прямого підкріплення, вона відображає важливу тенденцію — Захід вимагає результатів, злагодженості й політичної адаптивності.

Стаття Гершa, як і більшість його нещодавніх робіт, швидше формує атмосферу, ніж надає перевірену інформацію. Вона сигналізує про можливі вектори думок у політичних колах США, але не є достовірною інструкцією до дії. Українське суспільство та еліти мають сприймати подібні тексти не як вирок, а як дзеркало зовнішніх очікувань — і формувати відповідь на них самостійно. У геополітиці, як і в журналістиці, важливо не лише хто говорить, а й чому це сказано саме зараз. Раніше ми писали про політичну реконструкцію в Україні та як Трамп вплинув на оновлення уряд.