Венесуела мобілізує ополчення через флот США в регіоні

Регіон Латинської Америки знову опинився в епіцентрі глобального протистояння між США та Венесуелою. Рішення Вашингтона перекинути військово-морські сили до Карибського басейну викликало жорстку реакцію Каракаса. Президент Ніколас Мадуро оголосив масштабну мобілізацію мільйонів ополченців, підкреслюючи, що країна готова захищати свої кордони. Такий крок став черговою ланкою у ланцюгу конфліктів, що виходять далеко за межі боротьби з наркокартелями, повідомляє інформаційний портал Пушкінська з посиланням на CNN.

Чому США посилюють присутність у Латинській Америці

У липні США оголосили про перекидання понад чотирьох тисяч морських піхотинців і моряків у води Карибського басейну. До операції також залучено атомний підводний човен, ракетний крейсер, есмінці та розвідувальний літак. Вашингтон пояснює це масштабною боротьбою з наркотрафіком, класифікуючи найбільші картелі як терористичні організації. Однак аналітики наголошують: демонстративна концентрація сил має ширший політичний підтекст. Це сигнал країнам регіону та водночас спосіб посилити тиск на Каракас, який неодноразово звинувачували в підтримці Cartel de los Soles — угруповання, яке нібито контролюють високопосадовці венесуельського уряду.

Мадуро відповідає мобілізацією народного ополчення

У відповідь на американські дії Ніколас Мадуро оголосив про запуск спеціального плану національної оборони. Його головним елементом стала мобілізація понад 4,5 мільйона ополченців, розташованих по всій країні. Вони, за словами президента, «підготовлені, активовані та озброєні» для захисту територіальної цілісності Венесуели. Риторика Мадуро сповнена меседжів про «священну землю», яку не дозволять зачепити жодній «імперії». Уряд також відкинув звинувачення у причетності до наркобізнесу, заявивши, що США використовують тему наркотрафіку як інструмент для легітимізації власної військової присутності в регіоні.

Нові правила гри після повернення Дональда Трампа

Додаткового виміру конфлікту додає політика Білого дому. Після повернення Дональда Трампа на посаду президента було ухвалено секретний указ, який дозволяє Пентагону вести бойові дії проти картелів не лише на морі, а й на території інших держав. Це фактично розширило військові повноваження США у Латинській Америці. Залучення Національної гвардії на кордоні та класифікація наркокартелів як терористичних організацій стали частиною нової доктрини безпеки. Венесуельський Cartel de los Soles виявився у цьому списку, що автоматично перевело Каракас у категорію прямих супротивників Вашингтона.

Геополітичні наслідки протистояння в Латинській Америці

Посилення американської військової присутності та мобілізація венесуельських ополченців створюють ризик подальшої мілітаризації регіону. Латинська Америка, яка традиційно намагалася уникати прямого втягування у глобальні конфлікти, опинилася у ситуації, де баланс між національною безпекою та зовнішнім тиском стає дедалі складнішим. Для США це — демонстрація рішучості в боротьбі з наркоторгівлею та спроба закріпити політичний вплив у регіоні. Для Венесуели — питання внутрішньої легітимності та мобілізації суспільства навколо ідеї оборони. Для сусідніх країн — виклик стабільності, адже будь-яка ескалація здатна перерости у масштабну кризу. Раніше ми писали про те, що ХАМАС погодився на 60-денне перемир’я з Ізраїлем.