Верховна Рада перевірятиме ефективність роботи НАБУ і САП: причини та наслідки
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради анонсувала глибоку перевірку роботи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ініціатива з’явилася після публікацій в медіа, де згадуються витоки службової інформації, сумнівна етика окремих співробітників і результати зовнішнього аудиту, який виявив низьку ефективність установ попри мільярдне фінансування, пише Пушкінська за даними видання CommentsUA.
Комісія планує заслухати Генерального прокурора, а згодом — керівників інших силових структур. До процесу обіцяють залучити громадськість та незалежних юристів, але контекст цієї ініціативи викликає підозри: чи йдеться про реальне реформування, чи про формалізований тиск на неугодні інституції.
Видатки на утримання антикорупційних органів менші за користь від їх роботи?
У 2024 році фінансування НАБУ становило майже 2 мільярди гривень. При цьому, за офіційними підрахунками, до бюджету вдалося повернути менш ніж половину витрачених коштів. Серед зафіксованих проблем — низький відсоток завершених справ, перевантаженість детективів, обмежений вплив у справах оборонного сектору, а також відсутність вироків у резонансних корупційних кейсах. На цьому фоні будь-які повідомлення про внутрішні конфлікти, «дивні» статки працівників чи зв’язки з підозрюваними у кримінальних справах лише підсилюють недовіру до антикорупційної вертикалі. Замість бути захисником закону, НАБУ дедалі частіше фігурує у справах, пов’язаних з етичними порушеннями.
Паралельно уряд блокує призначення нового керівника БЕБ
На тлі перевірки НАБУ та САП уряд демонструє несподіване небажання призначити переможця конкурсу на посаду голови Бюро економічної безпеки. Кандидатура Олександра Цивінського — ексспівробітника НАБУ з позитивною міжнародною репутацією — була підтримана більшістю членів конкурсної комісії, зокрема й іноземних експертів.
Офіційна причина відмови — лист СБУ із натяком на можливі ризики для нацбезпеки. Водночас, формальні перевірки кандидат пройшов, мав допуск до держтаємниці й неодноразово працював у сферах підвищеної відповідальності. Після затягування уряд запропонував комісії подати нові кандидатури, що фактично «обнуляє» результати конкурсу.
Як це впливає на довіру партнерів і фінансову підтримку
Ситуація довкола БЕБ набуває міжнародного резонансу. В меморандумі з МВФ Україна зобов’язалася призначити керівника БЕБ до кінця липня 2025 року. Невиконання терміну може поставити під загрозу нові транші фінансової допомоги, на які критично розраховує держава в умовах війни.
В очах міжнародних донорів непрозоре блокування результатів конкурсу підриває довіру до всієї системи реформ. Якщо підтриманий незалежними експертами кандидат усувається з політичних мотивів — для інвесторів це чіткий сигнал: в Україні правила гри залишаються залежними від ситуативного впливу.
Стабільність роботи антикорупційної системи під питанням
Бюро економічної безпеки мало стати інструментом боротьби з тіньовою економікою та корупцією в податковій і митній сферах. Але фактична відмова призначити незалежного керівника вказує, що структура і надалі буде залишатися політично контрольованою. Для бізнесу це означає відсутність гарантій неупередженості та збереження «ручного режиму» тиску через силові інструменти.
На тлі загального зниження ефективності НАБУ і САП, така ситуація формує небезпечну інерцію: ключові антикорупційні органи втрачають функцію нагляду і перетворюються на частину владного ландшафту.
Чи залишилися шанси зупинити ерозію довіри до влади?
Уряд офіційно залишив за собою можливість повернутися до кандидатури Цивінського або запропонувати інший компроміс. Але з кожним днем дедлайн стискається, а політична ціна мовчання зростає. Репутаційна шкода вже нанесена — як всередині країни, так і за її межами.
У той час як ТСК у Верховній Раді перевіряє ефективність уже наявних органів, уряд паралізує оновлення ключової інституції, яка могла б задати новий імпульс системі. Публічні аргументи відсутні, діалог із суспільством — мінімальний, а політичні рішення дедалі частіше виглядають як кулуарні.
Антикорупційна система, яка мала стати фундаментом довіри в умовах воєнного часу й реформ, опинилася в точці глибокої вразливості. Перевірка НАБУ і САП у поєднанні з урядовим блокуванням конкурсу в БЕБ — це не лише окремі події. Це симптом кризи управління та прозорості. Якщо політична логіка переважає над правовою, — система, що мала контролювати владу, втрачає свою легітимність. І врешті може опинитися під контролем тих, кого мала б розслідувати.
Раніше ми вже писали, що означає урядова відмова призначити Цивінського керівником БЕБ.
