Європарламент готується до вотуму недовіри Урсулі фон дер Ляєн: причини та наслідки

Європейський парламент наступного тижня проведе голосування щодо вотуму недовіри президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Це перший крок за процедурою, яка, хоча й має незначні шанси на успіх, стала сигналом політичної турбулентності всередині інституцій ЄС. Повідомляє видання Пушкінська за даними Euronews..
Ініціатором виступив румунський депутат Георге Піпереа, представник ультраконсервативної партії AUR і фракції ECR (Європейські консерватори та реформісти), якому вдалося зібрати мінімально необхідну кількість підписів для запуску механізму. За регламентом, процедура передбачає дебати в пленарному засіданні, які мають відбутися в понеділок у Страсбурзі. Голосування призначене на четвер, 10 липня. Проте навіть автори ініціативи визнають, що шанс на ухвалення мінімальний.
Підстави для голосування проти Фон дер Ляєн
МOTION OF CENSURE, тобто пропозиція про недовіру Єврокомісії, ґрунтується на трьох ключових звинуваченнях. Перше — непрозорість у комунікації з фармацевтичним концерном Pfizer під час пандемії COVID-19, зокрема текстові повідомлення між фон дер Ляєн і CEO Pfizer Альбертом Бурлою. Попри рішення Суду ЄС у Люксембурзі щодо розкриття цих повідомлень, Комісія відмовилася їх оприлюднити.
Інші претензії стосуються нібито непрозорого використання післяковідного фінансування та звинувачення у непрямому фінансуванні екологічних НУО для лобіювання “Зеленого курсу” серед депутатів. Усі ці звинувачення офіційно спростовані Єврокомісією.

Як працює процедура вотуму недовіри в ЄС
Процес передбачає чітку процедуру:
- Ініціатива потребує підтримки щонайменше 72 депутатів (1/10 складу Європарламенту)
- Після підтвердження — щонайменше 24 години до дебатів і ще 48 годин до голосування
- Для схвалення рішення необхідна підтримка 2/3 голосів присутніх депутатів, що дорівнює щонайменше 361 голосу
- Підписанти можуть відкликати свої голоси в будь-який момент до голосування
Ця процедура забезпечує формальну можливість парламентського контролю, але водночас встановлює високий поріг для ухвалення рішення, що обмежує її практичну ефективність.
Навіщо це робиться, якщо шансів немає
Сам Піпереа визнає, що результат голосування, найімовірніше, буде негативним. Більшість депутатів, зокрема з проєвропейських груп, залишаються лояльними до фон дер Ляєн, попри окремі прояви незадоволення з боку частини EPP та Renew Europe. Однак ініціатор вважає сам факт проведення дебатів важливим прецедентом і сигналом на майбутнє.
На його думку, вотум, навіть безуспішний, “відкриє політичну скриньку Пандори”, що може спровокувати нові подібні спроби або змінити баланс сил у наступному складі Комісії після виборів 2026 року.
Як на ситуацію реагує Брюссель
Єврокомісія не коментує перебіг процедури, посилаючись на її політичний характер. Джерела в оточенні фон дер Ляєн назвали дії Піпереа “інституційно допустимими, але політично маргінальними”. У фракціях соціалістів і центристів ініціативу вже назвали “демонстративною атакою крайніх правих”, яка не несе реальної загрози легітимності голови Єврокомісії.

Навіть якщо ця спроба вотуму недовіри не отримає підтримки, вона залишається маркером наростаючої напруги в європейській політиці. У період, коли довіра до інституцій ЄС знижується, а євроскептичні сили активізуються, подібні ініціативи можуть стати частиною нового тренду — використання процедурної легітимності як інструменту тиску. Голосування 10 липня, ймовірно, завершиться без наслідків, але політична тінь залишиться.
Раніше ми писали про те, що в Румунії віддали під суд ультраправого політика Джорджеску.