Законопроєкт про зміну місцевих виборів: реформа системи в малих громадах
30 червня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13419, який пропонує змінити модель організації місцевих виборів у громадах з кількістю виборців до 50 тисяч осіб. Ініціатива належить народному депутату Віталію Безгіну (фракція «Слуга народу»), голові підкомітету Комітету ВР з питань організації державної влади, повідомляє видання Пушкінська.
Згідно з поясненням автора, документ передбачає виведення малих громад з-під системи пропорційного представництва, яка зараз вимагає участі політичних партій через відкриті списки. Замість цього пропонується повернутися до мажоритарної системи відносної більшості, де депутати обираються у багатомандатних округах.
У чому проблема партизації на місцевому рівні
Із 2020 року всі громади з понад 10 тисячами виборців обирають депутатів за партійними списками. Такий підхід, як зазначає Віталій Безгін, посилив політичний тиск і знизив ефективність місцевого самоврядування, особливо в невеликих територіальних громадах. Замість вирішення побутових і господарських проблем, багато місцевих рад втягнулися у внутрішньопартійні конфлікти та політичні блокування.
За словами ініціатора законопроєкту, вплив партій призвів до непропорційного фокусування на центральних населених пунктах, тоді як віддалені села і селища залишилися поза увагою місцевої політики.
Чому пропонується мажоритарна система
Мажоритарна модель, за задумом законодавців, дозволить повернути відповідальність депутата перед конкретною територією, а не перед партійним штабом. У багатьох випадках вона вже використовувалася в малих громадах до реформи 2020 року, і, як стверджують прихильники ідеї, показала кращу здатність до самоорганізації, гнучкості й результативного управління. Водночас, єдиним плюсом нинішньої системи, за словами Безгіна, було просте заміщення депутатів під час воєнного стану. Але й у цьому випадку політичні ігри ускладнювали процедури.
Чи розглядатимуть законопроєкт найближчим часом
Наразі, як уточнив сам ініціатор, законопроєкт не включено до порядку денного, оскільки питання виборчого права під час воєнного стану не розглядаються з міркувань безпеки. Водночас, документ уже розглядається як частина пакету повоєнної виборчої реформи, яка має бути реалізована в рамках демократичного відновлення держави.
Це — політичний сигнал для громад, експертного середовища та міжнародних партнерів щодо потенційного переформатування архітектури місцевої демократії.
Як змінювались виборчі правила для громад
До 2020 року більшість сільських, селищних і міських рад обиралися за мажоритарною системою. Реформа Виборчого кодексу встановила партійну модель для громад з чисельністю понад 10 тис. виборців. Однак на практиці це уніфікувало підхід до різнорідних територій, створивши ситуації, де невеликі громади опинилися під тиском загальнонаціональних політичних процесів.
Законопроєкт №13419 став першим кроком до перегляду принципів місцевого самоврядування в умовах повоєнної відбудови. Його головна мета — повернення до локальної політичної відповідальності, посилення зв’язку виборця з депутатом і зниження партійного впливу на малих рівнях управління. Хоча реформа наразі відкладається, вона формує нову політичну рамку, яка може суттєво вплинути на хід майбутніх виборів після завершення війни.
Раніше ми писали про нові умови доступу до ЄДР і реєстру нерухомості.
