Чому Цивінський не очолить Бюро економічної безпеки – ризики для Держави

7 липня Кабінет Міністрів України одноголосно відхилив кандидатуру Олександра Цивінського на посаду голови Бюро економічної безпеки. Водночас уряд звернувся до конкурсної комісії з вимогою подати не більше двох нових кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. Формальним приводом стали зауваження, пов’язані з ризиками для національної безпеки, що виникли на підставі додаткових даних, наданих СБУ. Уряд запевнив, що діяв у межах чинного законодавства, зокрема закону “Про БЕБ”, пише Пушкінська.

Хто такий Олександр Цивінський і чому його не затвердили

Цивінський — чинний детектив НАБУ, який з 2015 року працює у 2-му головному підрозділі. Він має юридичну освіту, родом із Львівщини, і відомий своєю участю в розслідуванні корупції у столичній сфері забудови (“Чисте місто”). Однак у фінальній фазі конкурсу на його кандидатуру почали надходити сигнали про потенційні зв’язки з особами з рф, що й стало причиною гальмування. Попри те, що він пройшов перевірки на допуск до держтаємниці, уряд зупинив призначення.

Як це вплине на конкурс і міжнародну довіру партнерів

Рішення Кабміну викликало хвилю критики. Представники громадського сектору, зокрема Центр “Межа”, заявили, що конкурс фактично зірвано. Урядові представники у комісії вже пропускали засідання, зриваючи кворум. Скандал посилюється тим, що конкурс на голову БЕБ є одним із ключових зобов’язань України перед МВФ, а завершення процедури передбачене до кінця липня. У разі провалу існує ризик втрати до $5 млрд міжнародної фінансової підтримки.

У чому звинувачують уряд і хто стоїть за рішенням

Антикорупційні активісти публічно звинуватили Офіс Президента в тиску на уряд з метою недопущення призначення детектива НАБУ, який може викрити вразливі схеми. На думку критиків, вето на кандидатуру Цивінського — це політичне рішення, спрямоване на збереження неформального контролю над БЕБ. У комісії попереджають: часу обмаль, а відкладене перезавантаження Бюро ставить під сумнів здатність держави виконувати умови співпраці з ЄС і міжнародними донорами.

Нардеп Железняк зазначає, що зрив процедури призначення голови БЕБ не лише дискредитує конкурсну систему, а й створює вакуум управління в установі, яка мала стати основним органом фінансового розслідування. В умовах повномасштабної війни та потреби у прозорому розподілі ресурсів питання довіри до антикорупційної інфраструктури України стає визначальним для партнерів. Новий конкурс — це спроба зберегти видимість процедур, але без політичної волі до оновлення БЕБ ризики лише зростають.

Раніше ми писали про те, що Олександр Цивінський переміг у конкурсі на очільника Бюро економічної безпеки.