Хто очолив Українського інститут національної пам’яті – історик Олександр Алфьоров
27 червня 2025 року Кабінет Міністрів України офіційно призначив Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. Цей крок держави є стратегічно виваженим: у часі війни й ідеологічної трансформації країна отримала очільника, який уособлює синтез історичної науки, публічного дискурсу та бойового досвіду. Алфьоров прийшов у керівництво не як кар’єрний адміністратор, а як постать, що формує зміст української ідентичності через наукову чесність, культурну діяльність і політичну присутність, повідомляє Пушкінська.
Хто такий Олександр Алфьоров – походження та родина
Олександр Анатолійович Алфьоров народився 30 листопада 1983 року в Києві в родині науковців. Його батько — кандидат біологічних наук Анатолій Алфьоров, був колегою Миколи Амосова, мати — Євгенія Олександрівна, педагог. Походить з українського шляхетсько-старшинського роду Алфьорових. Разом із дружиною Тетяною виховують 5 дітей (3 доньки та 2 сина).
Освіта та наукова діяльність
Закінчив історичний факультет Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова з ректорською відзнакою (2006), захистив кандидатську дисертацію з історії України у 2012 році. З 2010 року працює в Інституті історії України НАН України. Його дослідницькі теми охоплюють сфрагістику, генеалогію, історію старшинських родів та українську ідентичність. Він є автором та упорядником понад 15 книжок і понад 100 наукових праць, зокрема про особові печатки, переписні книги козацьких полків та діяльність митрополитів Київської церкви.
У 2009 році саме Алфьоров віднайшов у Москві копію Конституції Пилипа Орлика, а у 2020 році відкрив нове ім’я в церковній історії — митрополита Никифора ІІІ.
Освітня та громадська діяльність Алфьорова
З 2008 року веде програми на Українському радіо “Культура”, а з 2019-го — телевізійні передачі на “UA: Культура”. У 2018-му заснував онлайн-платформу “Історичне Радіо”, де поєднує подкасти, архівні джерела й освітні формати. Автор популярного YouTube-каналу, який орієнтований на молодь та широку аудиторію, зацікавлену в українській історії без спотворень.
Алфьоров також є співорганізатором міжнародних конференцій, зокрема з сфрагістики, й куратором виставок, як-от “Святослав Хоробрий: Дух Епохи” (2017).
З 2016 року — член Вищої ради партії “Національний корпус”, керівник кампанії “Пам’ять нації”. Був членом топонімічної комісії Києва, відповідальної за дерусифікацію міських назв.
Військова служба та нагороди
Після початку повномасштабної війни в 2022 році став офіцером ССО “Азов-Київ”, пізніше служив у 3-й окремій штурмовій бригаді як начальник гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення. Має звання майора запасу. Його військова служба поєднується з інформаційною роботою та підтримкою бойового духу.
За свою діяльність удостоєний:
- Орденом “За заслуги” III ступеня (2025)
- Відзнакою Президента України “За участь в АТО”
- Медаллю “За жертовність і любов до України”
- Премією імені Дмитра Нитченка (2022)
- Подяками від МОН, Мінкульту та закордонних інституцій
Призначення Олександра Алфьорова — не просто кадровий жест. Це — рішення, що означає переосмислення державної політики пам’яті в умовах війни. Його біографія — втілення зв’язку між історією, відповідальністю й дією. Саме такі люди формують національну стратегію там, де пам’ять — питання безпеки.
Раніше ми писали про те, хто така Леся Карнаух — нова очільниця Державної податкової служби України.
