Міноборони не підтримало законопроєкт №13335 спробу обійти військовий облік
Українське Міністерство оборони виступило з офіційною критикою законопроєкту №13335, який передбачає можливість тимчасового бронювання чоловіків, котрі не стоять на обліку у територіальних центрах комплектування. У відомстві попереджають: надання переваг тим, хто порушує мобілізаційне законодавство, суперечить принципам рівності та підриває правовий порядок у сфері оборони, повідомляє Пушкінська.
Що передбачає законопроєкт №13335
Законопроєкт передбачає дозволити підприємствам, визнаним критично важливими, тимчасово укладати трудові договори з чоловіками, які не мають військово-облікового документа, не перебувають на обліку або навіть знаходяться в розшуку ТЦК. За задумом авторів — зокрема Давида Арахамії, Галини Янченко й Олександра Завітневича — бронювання мало б надаватися на 45 днів, лише один раз на рік. Такий крок нібито мав би допомогти зберегти роботу критичних секторів під час перевірок військового обліку.
Позиція Міноборони та порушення принципів мобілізації
Міністерство оборони в офіційному висновку наголосило: надання таких пільг підриває рівність між усіма військовозобов’язаними. Нині чинне законодавство передбачає, що для бронювання особа має мати актуальний військово-обліковий документ і перебувати на обліку. Пропозиція депутатів розмиває межу між правом і маніпуляцією, створюючи інституційний прецедент для легалізації ухилення.
Законодавчі ризики і реакція Верховної Ради
Попри зауваження Міноборони, Комітет з питань нацбезпеки Верховної Ради 8 липня рекомендував прийняти законопроєкт у першому читанні. Це створює напруження між виконавчою і законодавчою гілками влади в питаннях мобілізації. Низка правників уже заявила, що ухвалення такого документу поставить під сумнів юридичну цілісність мобілізаційної політики.
У чому полягає логіка ініціаторів бронювання “ухилянтів”
Депутати, що просувають законопроєкт, стверджують: критично важливі підприємства стикаються з ситуацією, коли працівники отримують повістки ще до завершення процесу бронювання. Тому виникає потреба у короткостроковому «захисному» механізмі на період випробування. При цьому пропонується, аби така норма не вважалася порушенням для роботодавців.
Позиція Міноборони окреслює межу: мобілізація не може бути предметом компромісу, навіть у критичних секторах. Законопроєкт №13335 — спроба балансувати між національною безпекою та економічною доцільністю. Проте ця ініціатива несе потенційні ризики легалізації ухилення, що в умовах воєнного стану виглядає щонайменше дискусійно. Раніше ми про мобільні воєнкомати та ТЦК в Україні.
