МВС оприлюднило кримінальні справи про канібалізм під час Голодомору в 1932-1933 роках (відео)

“>

Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило унікальні документи – кримінальні справи про канібалізм під час Голодомору 1932-1933 років. Про це повідомляє МВС України.

У державному архіві Міністерства внутрішніх справ України зберігаються 1022 справи щодо канібалізму у 1932-1933 роках. Це лише кількість кримінальних справ, відкритих радянською міліцією. Були і групові випадки. 

Державний секретар МВС Інна Ящук наголосила:

Я би дуже хотіла, щоб ті матеріали, які сьогодні відкриті, дали поштовх для серйозних історичних правових та інших наукових досліджень. Це дуже серйозний пласт для досліджень фізіологів, психіатрів. Це доведення людини до канібалізму. Я би дуже хотіла, щоб наше суспільство через таку призму прийняло ці факти. Люди, які вдавалися до канібалізму – це жертви Голодомору.

Серед оприлюднених документів – справа Сторчеус Анни Іванівни. Через голод помер її чоловік та троє дітей. Останню четверту дитину, дівчинку на ім'я Надія, жінка вбила та з'їла. 

Особливість усіх справ полягає у їх політизації і фальсифікації. Тобто зовні вони відповідали законодавству. Формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено винних. Однак жертв, людей доведених режимом до канібалізму, засуджували за вчинення вбивства. 

Механізми штучного голоду та факт доведення людей до відчаю та збожевоління в матеріалах справ не документується. Психіатричні експертизи майже не проводяться, натомість медики у висновках пишуть "вигляд туповатий, очі блищать". Так, до прикладу, ішлося у справі від травня 1933 року щодо обвинувачення жінки на ім'я Марцеліна Антонівна. 

Окрім того, серед архівних справ – немало стосуються трупоїдства. Так було у справі Ярової М. К. У матеріалах справи зазначено, що після смерті малолітньої дитини від голоду, замість поховання був виявлений факт трупоїдства. 

Явище канібалізму набуло поширення у пік Голодомору, проте у справах голод замовчується, як такий. Натомість у матеріалах справ просліджується очевидний фокус режиму – люди, які звинувачені в канібалізмі, не хотіли вступати до колгоспів або мали недостатньо трудоднів. Також, жертвами режиму ставали українці, які мали "невідповідне" класове та соціальне походження. 

У документах прослідковуємо "імєєт 30 трудоднєй, дєкласірований, разложившийся, дєфєктівний елємєнт", "украінка, безпартійная, малограмотная, лодирь". 

Загалом із більш ніж тисячі справ є поодинокі випадки, коли людину направляли на психіатричне лікування. Абсолютну більшість – відправляли в табори НКВС на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. 

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко наголошує:

Важливо, що МВС змогло ці історичні документи зберегти. Кожна сім'я має свою історію Голодомору. Коли помирало по 5, а то і 10 дітей. Сім'ї були на той час достатньо великі, однак не було чого їсти. Коли забирали останній колосок. Про це ми маємо говорити. І говорити не тільки нашим дітям в Україні, не тільки пам'ятати, а і говорити всьому світу. Щоб таке не повторилося.

Детальніше про оприлюднені матеріали та розслідування справ про людоїдство – дивіться у матеріалі. 

У ХХ столітті українці тричі пережили масовий голод: у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років, влаштований сталінським режимом, саме його називають геноцидом українського народу. Тоді, за різними даними, померли 7-10 млн українців.

Щороку Україна вшановує пам'ять загиблих під час Голодомору в останню суботу листопада. Цього року трагедії виповнилося 90 років.

По материалам: Подробности