Підступність глаукоми: експерт застерігає
Глаукома посідає перше місце з інвалідизації робочого населення України. Причина втрати зору кожного п’ятого в країні – саме через це захворювання. Що треба знати про глаукому, чому після 40 років усі мають вимірювати внутрішньоочний тиск і в чому небезпека ігнорування діагнозу, розповідає кандидат медичних наук, лікар вищої категорії офтальмологічної клініки “Ексімер” Олександр Коломієць.
– Олександре Івановичу, у вас понад пів століття стажу в офтальмології, ви 15 років працювали за кордоном, маєте розробки й патенти на винаходи, що стосуються лікування глаукоми, поясніть коротко, що це за хвороба така страшна?
– Глаукома – важке хронічне спадкове захворювання, яке починає розвиватися після 40 років. Її основна ознака – підвищення внутрішньоочного тиску. Тож аби визначити, чи є вона у пацієнта, потрібно передусім виміряти внутрішньоочний тиск.
За серйозністю наслідків глаукома випереджає інші патології очей, і ця проблема є злободенною не тільки для України, а й для всього світу. Свого часу в нас навіть був виданий наказ, згідно з яким кожен відвідувач поліклініки віком від 40 років, незалежно від причини звернення, мав вимірювати внутрішньоочний тиск. Це як для жінок обов’язковість огляду гінеколога.
– А чому на державному рівні ухвалили таке рішення?
– Підступність глаукоми в тому, що вона тривалий час ніяк себе не виявляє. Людина може й не здогадуватися про захворювання, у неї нічого не болить, тому до лікаря часто звертається вже на пізніх стадіях, коли зоровий нерв відмирає, що призводить до сліпоти.
Річ у тім, що перші кілька років внутрішньоочний тиск підвищується непомітно, у 30 пацієнт фактично його не відчуває і зір не знижується.
– А чим небезпечне підвищення тиску всередині ока?
– Внутрішньоочний тиск впливає на важливу структуру – зоровий нерв. Він подає сигнал від ока безпосередньо в мозок, центральну нервову систему, завдяки чому і формується зображення.
Зоровий нерв складається з мільйона волокон. В разі підвищення тиску вони стискаються, внаслідок чого поступово втрачають свою функцію. У цьому найголовніша небезпека при глаукомі.
Зазвичай люди не відчувають підвищеного внутрішньоочного тиску і не помічають, як потихеньку починають гірше бачити. Адже ми не ходимо щотижня перевіряти зір. Тож повторю знову: за будь-якого відвідування поліклініки обов’язково вимірюйте внутрішньоочний тиск, це не відбере багато часу.
– Це ж робиться у будь-якій поліклініці без проблем?
– Як правило, внутрішньоочний тиск міряє медсестра в кабінеті офтальмолога. Є класичний і точний спосіб, коли після закапування знеболювальних крапель на око ставлять спеціальну гирьку.
У приватних клініках часто застосовують безконтактну методику: на рогівку подається різкий сильний потік повітря, вона прогинається і таким чином вимірюється внутрішньоочний тиск. До речі, ми одними з перших в Україні почали використовувати повітряні тонометри. Найбільшого поширення вони набули в період пандемії ковіда.
– Якщо тиск підвищений, як діяти?
– При виявленні підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) необхідно пройти поглиблене дообстеження, насамперед дослідження меж поля зору. Цей критерій відображає стан зорового нерва. І провести комп’ютерну діагностику сітківки та зорового нерва за допомогою оптичної томографії (ОКТ) – вона покаже його поточний стан, тієї його частини, що видна всередині ока.
Але найважливішим, на мою думку, є безпосередній огляд лікарем очного дна за допомогою спеціальної лінзи. Під час огляду в кольоровому об’ємному зображенні добре видно зміни зорового нерва, що призводять до порушень його функції.
– І яке ж призначають лікування?
– Перша лінія – терапевтична: призначення крапель. Однак складність полягає в тому, що кожному пацієнту потрібно підібрати режим закапування й досягти такого рівня ВОТ, за якого не відбуваються атрофічні зміни зорового нерва. Такий рівень називається толерантним і він індивідуальний для кожного хворого. Це особливість лікування глаукоми. Коли призначили режим, пацієнт повинен щомісяця ходити до поліклініки, щоб контролювати ВОТ і раз на пів року перевіряти поле зору очей.
– Отже, важлива системність.
Так, дотримання режиму вкрай важливе. Й тут є свої проблеми. Якщо, наприклад, краплі призначені на ніч, таку рекомендацію легко виконати. Але коли цього недостатньо й необхідно закапувати очі 3-4 рази на день, то пацієнт нерідко забуває про процедуру плюс самі краплі недешеві, тому бувають періоди, коли він взагалі не користується ними. Так порушується режим лікування, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску і внаслідок глаукоми людина може поступово сліпнути.
Це справді велика проблема. У нас багато випадків, коли в пацієнта діагностують глаукому, причому сильну, призначають краплі на рік, він приходить через рік, ми перевіряємо зір, а зору практично немає, бо тиск високий. Запитуємо: “Що сталося? Ви краплі капали? – “Ні”. – “Чому?” – “Я думав, що не потрібно”.
А треба ж було виконувати графік закапування, перевіряти зір. Зрозуміло, що у всіх є свої клопоти, робота, мало часу на себе, але ж це ваше здоров’я!
– Глаукома лікується лише краплями?
На жаль, згодом вони перестають діяти. Навіть при максимальному режимі закапування всіх наявних в арсеналі лікаря крапель тиск все одно почне підвищуватися. На другому етапі ми пропонуємо лазерне лікування глаукоми.
Лікування проводиться амбулаторно за допомогою світлового променя через лінзу. Процедура безболісна, пацієнт приходить без будь-якої підготовки, не треба здавати жодних аналізів. Під місцевою анестезією вузьким лазерним променем у куті передньої камери ока робиться розширення каналів для циркуляції внутрішньоочної рідини. Після лазерного втручання пацієнт йде додому, і ми спостерігаємо його якийсь час. За статистикою, ефект від процедури може тривати від 2 до 3-5 років. Потім слід повторювати маніпуляцію.
Коли лазерне лікування вже не діє, останній етап – хірургічне втручання. Методик також багато, але їхня загальна мета – нормалізувати внутрішньоочний тиск.
– А можете назвати сучасні види лазерного лікування глаукоми?
– Існують такі методи:
- при відкритокутовій глаукомі застосовують лазерну трабекулопластику (ЛТП), селективну лазерну трабекулопластику (СЛТП) та навігаційну селективну лазерну трабекулопластику.
Сенс усіх методик: за допомогою коротких лазерних малотравматичних імпульсів розширити просвіт каналів для відтоку й циркуляції внутрішньоочної рідини і, як наслідок – знизити ВОТ. Найсучасніша на сьогодні методика – навігаційна селективна ЛТП на лазерному приладі NAVILAS, що розроблена інженерами NASA.
Відмінність її в тому, що надкоротким лазерним імпульсом, який не спричиняє пошкоджень тканин, активуються шляхи відтоку в дренажній системі, що веде до зниження ВОТ. Завдяки тому, що у тканинах не залишається пошкоджень, лікування можна повторювати кілька разів. В Україні такі апарати є лише у Києві та Одесі;
- при закритокутовій глаукомі застосовують іридектомію. У райдужній оболонці роблять отвір для поліпшення циркуляції внутрішньоочної рідини;
- при вторинній та заглибленій глаукомі з високим ВОТ і больовим синдромом використовується транссклеральна лазерна циклокоагуляція. Є така структура, як циліарне тіло, яке виробляє внутрішньоочну рідину. Коли циркуляція рідини всередині ока порушується, збільшується тиск. Щоб зменшити продукцію внутрішньоочної рідини та знизити ВОТ циліарне тіло припікають лазером.
Суть хірургічних методів така сама, як і лазерних, – зменшити внутрішньоочний тиск і створити додаткові шляхи відтоку. У райдужці та трабекулярній сітці (ділянка біля основи рогівки) робиться дренажний канал скальпелем або імплантується металева чи пластикова трубочка, або ж формується спеціальна подушка в тканині, куди відбувається додаткова фільтрація. Лазерне втручання, звісно, менш травматичне для ока.
– Які категорії пацієнтів у групі ризику?
Всі люди після 40 і ті, хто має спадковість щодо глаукоми. Коли я вивчав дисертації, то помітив, що неемоційні люди не страждають на неї. У деякого глаукома пов’язана, хоч це й не доведено, з підвищенням артеріального тиску, адже це судинне захворювання.
– Чи є якась профілактика, щоб віддалити момент настання глаукоми?
– Це неминуче. Але для профілактики ведіть здоровий спосіб життя: не зловживайте алкоголем, не куріть, займайтеся фізкультурою, правильно харчуйтеся. Якщо вам вже 40 і є несприятлива спадковість, то головні заходи – контролювати внутрішньоочний тиск і почати вчасно капати краплі. Інших методів немає.
На жаль, ще немає приладів, які б давали змогу вимірювати внутрішньоочний тиск вдома, тому хоча б раз на місяць для цього приходьте в поліклініку чи офтальмологічну клініку. Так ви зможете виключити діагноз небезпечного захворювання, що призводить до сліпоти.
