Помер герой України Леонід Яковишин: ким був відомий аграрний магнат із Чернігівщини

Увечері 26 липня 2025 року на 87-му році життя помер Герой України, агропідприємець, політик і публіцист Леонід Григорович Яковишин. Його смерть підтвердила Бобровицька міська рада, зазначивши, що останні дні він перебував у Національному центрі хірургії та трансплантології імені Шалімова в Києві. Для українського аграрного середовища Яковишин був фігурою неоднозначною — як символ успіху, впертої модернізації, так і як людина з виразним культом особистості, пише Пушкінська.
Хто такий Леонід Яковишин: коротка біографія олігарха
Народився 19 травня 1939 року в місті Козятин на Вінниччині в родині службовця. Освіту здобув в Уманському сільськогосподарському інституті (1961), згодом — аспірантуру в Київській сільськогосподарській академії, захистивши кандидатську дисертацію з економіки агросектору. Кар’єру почав як агроном у радгоспах Рівненщини, а вже у 1970-х очолив Бобровицький радгосп-технікум, який після 1991 року реорганізував у приватне підприємство «Земля і воля». Цей агрохолдинг згодом став одним із найбільших на Чернігівщині. Саме з Яковишиним пов’язують модернізацію обробки земель у регіоні, масштабне виробництво зернових і впровадження жорсткої вертикалі управління.
Родина, статки і розкішний мавзолей Яковишина
Леонід Григорович був одружений, мав двох дітей, але приватне життя ретельно охороняв від публічності. Проте широкого розголосу набуло його рішення побудувати для себе персональний мавзолей вартістю понад $3 млн — об’єкт з граніту, мармуру, мідного лиття та голографічного скла. Будівля в Бобровиці викликала суперечки в ЗМІ та соціальних мережах, однак сам Яковишин назвав її «архітектурною інвестицією в пам’ять». Його особиста резиденція, автопарк і стиль управління «Землею і волею» сформували довкола нього образ «аграрного олігарха», хоча формально він не був у переліку найбагатших українців.

Політична діяльність
У 1990 році Яковишин став народним депутатом України І скликання від Козелецького округу на Чернігівщині. Був членом парламентських комісій з питань Чорнобильської катастрофи та боротьби з корупцією. Згодом — радник Юхима Звягільського, Віталія Масола та кількох інших урядовців. У 2002 році намагався повернутись до парламенту в складі блоку «Єдність», але безуспішно. Відомий також як критик реформ у сільському господарстві після 2014 року — виступав за сильну централізовану модель управління землею та за обмеження зовнішнього інвестування в українські чорноземи.
Нагороди, публіцистика та благодійність
У 2004 році Леонід Яковишин отримав звання Героя України з врученням ордена Держави — за високі виробничі показники та внесок у розвиток АПК. Був кавалером радянського ордена «Знак Пошани» й лауреатом літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (за благодійність). Його публіцистичні матеріали регулярно друкувались у газеті «Чернігівщина» — головним чином про мораль, владу та відповідальність. У 2016 році вийшла його збірка «З нестихаючим сердечним щемом». Підтримував видання місцевих письменників, спонсорував соціальні ініціативи в районі, де керував.

Скандали та резонанс у ЗМІ
Окрім мавзолею, медіа неодноразово звертали увагу на авторитарний стиль керівництва підприємством «Земля і воля». Колишні працівники говорили про жорстку дисципліну, тотальний контроль, залежність від керівника. Яковишин ніколи не заперечував, що на підприємстві «діє наказ, а не демократія». Також він публічно висловлювався проти земельної реформи та вільного ринку землі, заявляючи, що це призведе до втрати національного ресурсу.
Пам’ять і спадок
Леонід Яковишин залишив по собі потужну систему: агропідприємство, бібліотеку власних текстів, благодійний фонд і, зрештою, символічний мавзолей як жест самопідсумку. Його смерть викликала низку реакцій у Чернігівській області — для місцевої громади він був постаттю не просто керівника, а патрона з власною ідеологією.

Усі, хто знав Яковишина, відзначають дві риси: неймовірну працездатність і абсолютну впевненість у власній правоті. Як влучно підсумовує один із колишніх соратників: «Він будував не просто підприємство — він будував світ за своїми законами». Раніше ми писали про те, що депутатка Мар’яна Безугла вперше публічно визнала, що має синдром Аспергера.