Україна розширює мережу центрів життєстійкості – підтримка без бар’єрів
Центри життєстійкості є відповіддю української держави на гібридні виклики війни, де психологічна стабільність стає питанням національної безпеки. Без бюрократії, без обмежень — це новий соціальний стандарт, який формує довіру, згуртованість і готовність суспільства тримати удар. Детальніше про них розповість Пушкінська на підставі інформації видання Ми – Україна.
Що таке центри життєстійкості і навіщо вони потрібні
Міністерство соціальної політики України впроваджує нову модель підтримки населення — центри життєстійкості, які надають допомогу всім охочим без потреби у довідках, посвідченнях чи офіційному статусі. За словами міністерки Оксани Жолнович, ці центри створено у відповідь на потребу зміцнення психоемоційної стійкості українців в умовах війни.
«Агресор цілить у нашу вразливість, і ми маємо відповідати структурною підтримкою — там, де її бракувало раніше», — підкреслила вона в ефірі телеканалу «Ми — Україна».
Яку підтримку надають центри
Центри життєстійкості — це простори, де кожен може:
- Отримати психологічну допомогу без попередньої реєстрації чи медичних довідок
- Навчитися працювати зі стресом, страхом та панічними станами
- Долучитися до груп взаємопідтримки, тренінгів та майстер-класів
- Пройти базові курси з емоційної стабільності
Особливу увагу приділено військовим, їхнім родинам, родинам полонених, ветеранам і переселенцям — групам, які несуть найбільше психоемоційне навантаження в умовах повномасштабної війни.
Скільки центрів уже працює в Україні
Станом на червень 2025 року в Україні працює понад 250 центрів життєстійкості, у тому числі в прифронтових регіонах, де потреба в такій підтримці є особливо високою. Центри функціонують на базі закладів соціального захисту, шкіл, громадських просторів та мобільних платформ.
Розгортання нових точок підтримки здійснюється за підтримки місцевих органів влади, донорських структур та міжнародних гуманітарних партнерів.
Ухваливши рішення про відмову від «вхідного бар’єру» у вигляді довідок і статусів, держава фактично визнає право кожної людини на психологічну стабільність як базову соціальну потребу, а не як привілей за наявністю документів. Такий підхід є частиною нової моделі соціальної політики, орієнтованої на доступність, гнучкість і превенцію.
Раніше ми писали про те, що Україна заявила про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
