Померла Лінда Макгілл: легенда австралійського плавання

Лінда Макгілл, ім’я якої стало синонімом витривалості й зухвалої рішучості в історії світового плавання, померла 5 серпня 2025 року у віці 79 років. Причиною смерті стала емфізема легень. Останні дні вона провела в лікарні, залишаючись у свідомості до самого кінця, пише Пушкінська за даними видання Swimswam.

Її життєвий шлях — це не лише про спорт, а й про виклик суспільним уявленням про те, якою має бути жінка в елітному спорті. Макгілл залишила слід в історії завдяки неординарному підходу до змагань і відкритій позиції щодо власної тілесності, фізичної межі й стереотипів.

Легендарний заплив через Ла-Манш: 1965-й і рекордна історія

1965 року Лінда Макгілл стала першою австралійкою, яка офіційно перепливла Ла-Манш — за 11 годин 12 хвилин. Вже через два роки вона повторила досягнення двічі й під час третьої спроби встановила новий жіночий рекорд — менше 10 годин. Але увагу привернуло не лише це. Один із її запливів вона здійснила топлес, отримавши офіційний дозвіл від English Channel Swimming Association. В інтерв’ю Лінда пояснила, що це було технічне рішення — щоб бретельки не врізалися в плечі під час довготривалого навантаження. Цей крок не тільки зменшив фізичний дискомфорт, але й викликав дискусії в медіа щодо тілесності у спорті.

Плавання як виклик: 48 км навколо Гонконгу та рекорд Саудівська Аравія – Бахрейн

1976 року Макгілл стала першою людиною, яка пропливла 48,3 км навколо острова Гонконг. Заплив тривав понад 17 годин і вважався неможливим через інтенсивні морські течії та складну навігацію. Цей рекорд протримався понад 40 років — до 2017 року, коли Саймон Голлідей зумів подолати ту ж дистанцію швидше.

У 1977 році Лінда Макгілл перепливла з Саудівської Аравії до Бахрейну, подолавши відстань у 29 км. Вона стала першою людиною в історії, яка здійснила цей заплив, незважаючи на складні погодні умови та підвищену температуру води.

Олімпійська кар’єра та злети на міжнародній арені

Хоча її ім’я пов’язують здебільшого з плаванням на відкритій воді, Макгілл мала досвід і в олімпійському басейні. У 1964 році вона представляла Австралію на літніх Олімпійських іграх, де фінішувала четвертою у запливі на 400 метрів комплексним стилем — результат, який став символом її витривалості на тлі жорсткої конкуренції. Крім того, вона виборювала нагороди на Іграх Співдружності, демонструючи стабільні результати та технічну майстерність.

Втрата носа та боротьба з раком

2005 року спортсменка перенесла складну реконструктивну операцію після видалення носа через рак шкіри. У своїх публічних виступах вона неодноразово закликала молодь уважно ставитися до впливу ультрафіолету, особливо під час тренувань на відкритому повітрі. Її приклад став живою ілюстрацією того, що навіть після хірургічного втручання можна залишатися активною, ментально сильною й продовжувати надихати інших.

Спадщина Макгілл, яка переживе час

Смерть Лінди Макгілл — це втрата не лише для Австралії, а й для всього спортивного світу. Її життя — це історія рекордів, стійкості та незламного духу, що виходить за межі медалей і статистики. У добу, коли спорт усе частіше стає предметом маркетингу й цифрової репутації, фігура Макгілл нагадує, що справжня велич — у готовності протистояти складним обставинам, у чесності до себе й готовності ставити під сумнів межі можливого. Раніше ми писали про те, що Макс Ферстаппен не вірить у перемоги Red Bull.