Дитячий будинок сімейного типу в Одесі: хто може стати батьками-вихователями, які виплати й допомога від міста
Виконком Одеської міської ради ухвалив рішення створити ще один дитячий будинок сімейного типу — одинадцятий у місті. Новина невелика, але за нею стоїть питання, яке одесити ставлять рідко: а хто взагалі може стати такою родиною і на що вона живе?
Про рішення 14 листопада повідомила Одеська міська рада. Зараз у місті працюють 10 ДБСТ, у яких зростають 66 дітей, і всі ці родини, за даними мерії, забезпечені житлом. Нова сім’я теж отримає житло й усе необхідне для побуту.
Чим ДБСТ відрізняється від прийомної сім’ї?
Головне — масштаб. Прийомна сім’я бере одну-чотири дитини, а дитячий будинок сімейного типу — це велика родина: за Положенням про ДБСТ (постанова Кабміну № 564 від 26 квітня 2002 року) туди влаштовують щонайменше 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а загалом разом із рідними — не більше 10.
Саме тому мерія наголошує на дітях старшого віку та великих групах братів і сестер. Усиновлювачі здебільшого шукають одного малюка, а п’ятеро братів і сестер віком від семи до чотирнадцяти можуть роками чекати в закладі. ДБСТ дає змогу не розлучати їх.
Діти живуть у родині до 18 років, а якщо навчаються на денній формі — довше, до завершення навчання. Ширше про те, як міняється система опіки в місті, ми писали в матеріалі про реформу опіки та піклування в Одесі.
Хто може стати батьками-вихователями?
Повнолітні працездатні люди — найчастіше подружжя, але не лише. Важливі деталі, які відсіюють кандидатів ще до співбесіди:
- не можна бути позбавленим батьківських прав або визнаним недієздатним;
- середньомісячний дохід на члена родини за останні пів року — не нижчий за прожитковий мінімум;
- потрібне постійне житло; якщо воно орендоване — договір оренди щонайменше на 5 років, нотаріально посвідчений;
- перевіряють довідки про несудимість, стан здоров’я, а також дорослих, які живуть з вами;
- обов’язковий курс підготовки в обласному центрі соціальних служб, а далі — підвищення кваліфікації раз на два роки.
Повний перелік обмежень і документів є в Положенні; зручно викладений він, зокрема, у довіднику безоплатної правничої допомоги. Правила час від часу змінюють, тож остаточно звіряйтеся зі службою у справах дітей.
Скільки платить держава?
З 1 січня 2026 року грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам рахують за принципом «гроші ходять за дитиною». Формулу оприлюднив уряд:
| За кого | Розмір |
|---|---|
| перша дитина | 2,5 прожиткового мінімуму |
| кожна наступна дитина | 1,5 прожиткового мінімуму |
| дитина з інвалідністю | 2 прожиткові мінімуми |
| дитина з інвалідністю підгрупи А | 3,5 прожиткового мінімуму |
За розрахунками, які навів Zaxid.net, у середньому на родину ДБСТ це близько 52,8 тис. грн на місяць у 2026 році. Окремо від забезпечення батьків на кожну дитину виплачують державну соціальну допомогу. Конкретну суму для своєї родини краще уточнити в управлінні соцзахисту — вона залежить від кількості й віку дітей.
А що додає Одеса?
Місто доплачує в межах міської цільової програми. Мерія перелічує чотири види підтримки:
- щорічна одноразова адресна допомога;
- допомога з оплатою житлово-комунальних послуг;
- виплати на «ювілеї» родини — 5, 10, 15 років від створення;
- одноразова допомога безпосередньо при створенні нового ДБСТ.
Суми мерія в повідомленні не називає — їх затверджують окремими рішеннями.
З чого почати, якщо ви думаєте про це всерйоз
Перший крок — розмова зі Службою у справах дітей Одеської міської ради: там пояснять, чи підходите ви формально, і направлять на навчання. Заяву можна подати особисто або електронно через державний портал послуг. Не варто спершу збирати весь пакет довідок: частина з них має термін дії, і поки ви пройдете курс, вони застаріють.
І чесно про головне: ДБСТ — це не підробіток з гарною зарплатою, а цілодобова робота з дітьми, які мають за плечима втрату. Тому підготовка й перевірки тут довгі, і це радше на користь, ніж на шкоду.
Фото: будівля Одеської міської ради на Думській площі, архівне фото. Wadco2, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.




